Саксаганський район. КЗ "ДНЗ № 295 КТ" КМР








Консультація для батьків

10 січ. 2018
Консультація для батьків «Поводження на водних об’єктах у зимовий період»

Під час ускладнення погодних умов слід бути надзвичайно обачними. Запам’ятайте, що найлегше піддаються впливу холоду особи, які перебувають у стані алкогольного сп’яніння. Правильно підбирайте одяг та взуття перед виходом на вулицю, обмежте переходи на далеку відстань, особливо в нічний час!

Із метою запобігання та зменшення ризику виникнення надзвичайних ситуацій, які можуть викликати людські жертви та матеріальні збитки, слід звернути увагу на наступне:

Ожеледиця

Пам’ятайте, для пересування під час ожеледиці слід користуватися взуттям із підошвою з мікропористої чи іншої м’якої основи та без високих підборів. 

Попередьте родичів похилого віку, що під час ожеледиці взагалі не слід виходити з будинку. У разі нагальної необхідності, переконайте їх не соромитися та взяти палицю з гумовим наконечником або з шипом.

Вагітним жінкам слід бути особливо обережними в ожеледицю та не виходити на вулицю без супроводу. Слід зачекати, поки не приберуть сніг і не розкидають пісок на обмерзлий тротуар.

Будьте готові, про всяк випадок, під час перебування на вулиці в такі дні впасти. Ходіть не поспішаючи, ноги злегка розслабте в колінах, ступайте на всю підошву. Руки мають бути вільними від речей. Пам’ятайте, що поспіх збільшує ймовірність падіння, тому виходьте із будинку повільно. При порушенні рівноваги швидко присядьте – найчастіше це дає змогу втриматися на ногах. У момент падіння стисніться, напружте м’язи, а доторкнувшись до землі, обов’язково переверніться – це дозволить зменшити силу удару. Не тримайте руки в кишенях – це збільшує ймовірність не лише падіння, але й отримання важких травм, особливо переломів.

Обходьте металеві кришки люків. Як правило, вони вкриті льодом. Крім того, кришки можуть бути погано закріплені та перевертатися, що створює додаткову небезпеку травмування.

Не прогулюйтеся край проїжджої частини дороги. Це небезпечно завжди, а на слизьких дорогах особливо. Можна впасти та зісковзнути на дорогу або автомобіль може виїхати на тротуар.

Не перебігайте проїжджу частину дороги під час снігопаду та в ожеледицю. За таких погодних умов значно збільшується гальмівний шлях автомобілів, а падіння перед автомобілем, що рухається, може призвести до каліцтва або до загибелі.

Небезпечними є прогулянки в ожеледицю в нетверезому стані. Травми при цьому найчастіше важкі, всупереч переконанню, що людина напідпитку падає завжди вдало. При сп’янінні люди не так чутливі до болю і за наявності травми не звертаються своєчасно до лікаря, що згодом може призвести до ускладнень.

Якщо через деякий час після падіння ви відчули біль у голові або в суглобах, нудоту, або якщо утворилися пухлини, слід невідкладно звернутися до лікаря в травмпункту.

 Обережно – бурульки

Нестійкі погодні умови – відлига вдень і заморозки вночі, значне нагромадження снігового шару сприяють активному утворенню бурульок на покрівлях споруд (особливо на старих будинках із похилим дахом), що виступають на архітектурних частинах будинків, та великих деревах. Пересуваючись містом у період танення льоду, слід бути особливо уважними. Проходячи повз будинки чи біля високих дерев, необхідно впевнитись у відсутності загрози падіння льодових наростів. Слід триматись на безпечній відстані від будинків та інших споруд, обираючи найбільш безпечний маршрут руху. Ні в якому разі не можна заходити за спеціальні огорожі поблизу будинків чи дерев.

 Основні правила безпечної поведінки на льоду

Запам’ятайте! Лід може підвести нас восени, взимку і навесні. Із настанням перших морозів водна поверхня річок та озер вкривається льодом. Перебування на льоду без дотримання правил безпеки може призвести до виникнення екстремальної ситуації чи нещасного випадку. Щоб цього не сталось, необхідно неухильно дотримуватись правил безпечної поведінки на льоду.

Перш ніж ступити на лід, дізнайтесь про товщину льодового покриву на водоймі. На різних річках та озерах товщина льоду покриву може бути різною. У гирлах річок та приток міцність льоду послаблена течією. Приблизну міцність льоду можна визначити візуально. На водоймах безпечним уважається лід (за температури повітря нижче 0°С):

– для одного пішохода – лід синюватого або зеленуватого відтінку, завтовшки не менше 5–7 см (лід блакитного кольору – найміцніший, міцність білого удвічі менша, сірий свідчить про вміст води у товщі льоду);

– для групи людей (масові переправи пішки) – завтовшки не менше 15 см, (дистанція у колоні по 4 особи має бути не менше 5 м);

– при масовому катанні на ковзанах – 25 см.

При переході замерзлої водойми необхідно користуватись обладнаними льодовими переправами або прокладеними стежками, а за їх відсутності перш ніж рухатись льодом, необхідно визначити маршрут та переконатись у міцності льоду за допомогою палиці. Якщо лід недостатньо міцний, то слід припинити рух і повертатися своїми слідами, ніби ковзаючи, не відриваючи ноги від поверхні льоду. Категорично забороняється перевіряти міцність льоду ударами ніг.

Під час руху льодом необхідно звертати увагу на його поверхню, обходити небезпечні місця та ділянки, вкриті товстим шаром снігу. Особливо обережними слід бути у місцях зі швидкою течією, джерелами, струмками та теплими стічними водами промислових підприємств, які впадають у водойму, кущами і травою, що виступають на поверхні. Особливо обережно спускайтеся з берега: лід може нещільно з’єднуватися із сушею, можливі тріщини, під льодом може бути повітря. Візьміть із собою палицю для того, щоб перевіряти міцність льоду. Якщо після першого удару палицею на ньому з’явиться вода, лід проб’ється, слід негайно повернутися на те місце, звідки ви прийшли. Причому перші кроки треба робити, не відриваючи підошви від льоду. У жодному разі не перевіряйте міцність льоду ударом ноги.

При груповому переході льодом необхідно йти один за одним на відстані 5–6 метрів та бути готовим надати необхідну допомогу людині, яка йде попереду. Малогабаритні, але важкі вантажі слід транспортувати на санях або інших засобах із якомога більшою площею опори на поверхню льоду.

Користуватись майданчиками для катання на ковзанах, що обладнуються на водоймах, дозволяється лише після ретельної перевірки міцності льоду. Товщина льоду повинна бути не менше 12 см, а при масовому катанні – не менше 25 см.

Катайтеся на ковзанах лише у перевірених та спеціально обладнаних для цього місцях. Якщо лід почав тріщати та з’явилися характерні тріщини – негайно повертайтеся. Не біжіть, а відходьте повільно, не відриваючи ступні ніг від льоду.

При переході водойми на лижах рекомендується користуватися прокладеною лижнею, а за її відсутності – цілиною. Перш ніж рухатись, необхідно відстібнути кріплення лиж та зняти петлі лижних палиць із рук. Якщо є рюкзак або ранець, необхідно узяти їх на одне плече. Відстань між лижниками повинна бути не меншою 5–6 метрів. Під час руху лижник, який іде першим, ударами палиць перевіряє міцність льоду та контролює його стан.

Не рекомендується на невеликому майданчику, де пробито багато ополонок, стрибати і бігати по льоду, скупчуватись у великі групи.

Пам’ятайте: вирушати на водойми поодинці небезпечно!

Якщо ви потрапили під кригу на річці або озері, слід широко розкинути руки по краях льодового пролому, утримуватися від занурення з головою, позбавитися зайвого вантажу. Дійте рішуче і не лякайтеся. Намагайтеся не обламувати краї льоду, обережно вибирайтеся на лід, утримуючись на поверхні, досягніть краю ополонки з більш міцною кригою, розкиньте руки в сторони, щоб спертися передпліччями й плечима на кригу, наповзаючи грудьми і по черзі витягаючи на поверхню ноги. Якщо крига слабка, підламуйте її поступово в напрямку до берега й спробуйте вибратися ще раз, коли відчуєте, що вона міцніша. Головне – пристосовувати своє тіло для того, щоб воно займало найбільшу площу опори. У вузькій ополонці спробуйте привести тіло горизонтальне положення, спертися ногами у протилежний край, при цьому ногами слід робити м’які «плаваючі» рухи. Вибравшись із льодового пролому, відкотіться, а потім повзіть у той бік, звідки ви прийшли, а отже, міцність льоду там перевірена. Незважаючи на те, що вогкість і холод змушують вас побігти і зігрітися, будьте обережні до самого берега.

Покличте на допомогу й спробуйте дістатися помешкань, обов’язково відігрітися, обробити обморожені ділянки та звернутися до медичного закладу.

Якщо на ваших очах на льоду провалилася людина, негайно сповістіть, що йдете на допомогу. Підкладіть під себе лижі, лижну палку (це збільшить площу опори) і повзіть на них. Наближайтеся до ополонки тільки повзком, широко розкидаючи при цьому руки. До самого краю ополонки не підповзайте, інакше у воді опиняться вже двоє. Ремені, шарфи, санки або лижі допоможуть врятувати людину. Кидати зв’язані брюки, ремені, шарфи, довгий і міцний одяг або жердину, лижі, треба за 3–4 метри. Щойно потерпілий учепився за поданий предмет, починайте обережно тягти його поповзом. Не залучайте на допомогу інших, доки не досягнете безпечної зони, крига може не витримати кількох людей, які перебувають в одному місці.

Якщо ви не самі, лягайте на лід ланцюжком і рухайтеся до пролому узявши один одного за ноги. Дійте рішуче і швидко – постраждалий мерзне в крижаній воді, мокрий одяг тягне його донизу. Подавши постраждалому підручний засіб порятунку, витягайте його на лід і повзіть із небезпечної зони.

Укрийте постраждалого від вітру, якнайшвидше доставте його в тепле місце, розітріть, переодягніть у сухий одяг і дайте багато теплого підсолодженого тонізуючого питва. За можливості негайно доправте постраждалого до лікарні.

Щоб уникнути переохолодження й обмороження, слід пам’ятати, що обмороження – це ушкодження будь-якої частини тіла (включно до відмирання тканин), яке виникає внаслідок впливу низьких температур навколишнього середовища. Найчастіше обмороження виникає за температури повітря нижче – 10˚С – 20˚С. У разі тривалого перебування на відкритому повітрі, особливо за умов високої вологості та сильного вітру, обмороження може виникнути восени та навесні за температури повітря нижче нуля. Обмороження І ступеня (найбільш легкий випадок) частіше виникає при не тривалому впливі низької температури на організм людини. Уражена ділянка шкіри бліда, після відігрівання червоніє, у деяких випадках має темно-червоний відтінок, починається розвиток набряку. Омертвіння шкіри не виникає. Згодом (через тиждень) після обмороження може розпочатися незначне відшарування шкіри. Повне одужання відбувається на 5–7 день після обмороження. Перші ознаки такого ушкодження – відчуття печіння, поколювання та подальше оніміння ураженої ділянки тіла. Потім виникають свербіж шкіри та незначний або сильний біль. Обмороження ІІ ступеня виникає при більш тривалому впливі низької температури на організм. Уражена ділянка бліда, холодна, спостерігається втрата чутливості, але ці прояви виникають при всіх ступенях обмороження. Тому найбільш характерною ознакою ІІ ступеня травми є виникнення в перші дні після обмороження пухирів, наповнених прозою рідиною. Повне відновлення шкіри відбувається протягом 1–2 тижнів без грануляцій та рубців. При обмороженні ІІ ступеня після відігрівання виникає біль більш інтенсивний та тривалий, ніж при травмі І ступеня. Відчувається свербіж та печіння шкіри. При обмороженні ІІІ ступеня тривалість періоду впливу холоду та зниження температури ураженої ділянки організму людини збільшується. Пухирі, що виникли на початковій стадії, заповнені рідиною з кров’ю, їхнє дно фіолетово-червоного кольору, нечутливе до дотику.

Відбувається відмирання всіх елементів шкіри, а після одужання на цих місцях виникають грануляції та рубці. Уражені нігті знову не відростають або відростають деформованими. Відторгнення тканин, що відмерли, закінчується на 2–3 тижні, після чого розпочинається рубцювання, яке триває до одного місяця. Інтенсивність та тривалість болю більш виражена, ніж при обмороженні ІІ ступеня. Обмороження IV ступеня виникає при тривалому впливі холоду, зниження температури в уражених ділянках тіла при ньому найбільше. Воно часто поєднується з обмороженням ІІ і ІІІ ступенів. Відмирають усі прошарки м’яких тканин, нерідко уражаються кістки та суглоби. Уражена ділянка тіла темно-синього кольору, інколи з мармуровим малюнком. Набряк виникає одразу після відігрівання і швидко збільшується. Температура ураженої ділянки шкіри значно нижча, ніж на прилеглих частинах тіла. Пухирі виникають на менш уражених ділянках, де виникло обмороження ІІ-ІІІ ступенів. Відсутність пухирів при швидкому виникненні та значному поширенні набряку, відсутність чутливості свідчить про наявність обмороження IV ступеня.

Під час тривалого перебування людини під впливом низької температури виникають не тільки місцеві ураження частин тіла, але і відбувається загальне охолодження організму. Під загальним охолодженням розуміють стан, який виникає при зниженні температури тіла нижче 34˚С.

Порядок і зміст дій із надання першої медичної допомоги залежать від ступеня обмороження, загального стану організму людини, віку та наявних хвороб. При наданні першої допомоги необхідно припинити дію охолодження, зігріти кінцівки для відновлення кровообігу в уражених холодом тканинах із метою попередження розвитку інфекційних ускладнень. У першу чергу слід відтранспортувати постраждалого до найближчого теплого приміщення, зняти з нього взуття, верхній одяг, шкарпетки та рукавички. Слід викликати швидку медичну допомогу. При обмороженні І ступеня переохолоджені ділянки тіла, необхідно зігріти до почервоніння теплими руками легким масажем, розтиранням тканиною з вовни, диханням, а потім накласти ватно-марлеву пов’язку. При обмороженні II-IV ступенів швидке зігрівання, масаж або розтирання не можна робити. Слід накласти на уражену поверхню теплоізолюючу пов’язку (шар марлі, товстий шар вати, знову шар марлі, а зверху – клейонку або гумову тканину). Уражені кінцівки зафіксуйте за допомогою підручних засобів (шматок дошки або щільний картон), які накладаються та фіксуються зверху пов’язки. Для теплоізоляції можна використовувати вовняну тканину тощо. Постраждалим дають пити теплу рідину, гарячу їжу, невелику кількість алкоголю, таблетку аспірину або анальгіну, по 2 таблетки Nо-шпи або папаверину. Не слід розтирати обморожену людину снігом, оскільки можна ушкодити кровоносні судини верхніх та нижніх кінцівок. Не можна застосовувати швидке зігрівання обморожених кінцівок біля багаття, безконтрольно застосовувати грілки та інші джерела тепла, оскільки це погіршує перебіг обмороження. Не рекомендується, застосовувати олію, жири або спирт для розтирання кінцівок при глибокому обмороженні.

Бережіть себе та будьте обережні. Дотримання цих правил поведінки є запорукою вашої безпеки та приємного відпочинку на водних об’єктах у зимовий період, безпечного перебування на вулицях.