Саксаганський район. ККДНЗ № 295








Дитячий травматизм і його профілактика

Дитячий травматизм в усьому світі ще великий. На дитячий вік припадає 25% всіх пошкоджень, які отримує людство. У нашій державі приділяється багато уваги профілактиці дитячого травматизму та виділяються великі матеріальні кошти, щоб підростаюче покоління виросло здоровим.

Однак ще дуже часто діти отримують ушкодження (травми), які іноді ведуть до інвалідності. Нещастя з дитиною відволікає батьків від трудової діяльності, негативно діє на їхнє здоров’я. Найбільше число травм відбувається у хлопчиків, в 2-3 рази частіше, ніж у дівчаток, що можна пояснити більшою активністю хлопчиків. У домашніх умовах часто отримують ушкодження діти грудного віку.

У цьому віці в основному мають місце побутові травми. Найбільш часто виникають опіки (35%) і переломи (14%), тобто майже половина випадків відноситься до числа серйозних ушкоджень. Неправильний догляд за дитиною, несприятливі умови навколишнього середовища, незадовільний нагляд з боку дорослих - основні фактори, які призводять до травмування дітей грудного віку, зокрема, до опіків. Причиною виникнення опіків можуть бути гарячі предмети і посудини з гарячою рідиною, залишені біля дитини, поганий стан електропроводки. Переломи найчастіше пов’язані з падінням з ліжечка, недоглядом з боку батьків. Таким чином, очевидно, що єдиним винуватцем усіх пошкоджень у немовляти є недбалість або неуважність дорослих.

З 4-5-місячного віку частота пошкоджень збільшується, тому що у дитини з’являються свідомі хапальні рухи, і він може, наприклад, перекинути на себе посуд з гарячою рідиною. У дошкільному віці допитливість дітей, недостатність координації рухів, відсутність життєвого досвіду приводять до падіння зі сходів, гойдалок, опіків гарячими рідинами, отруєннями отруйними речовинами, проковтування дрібних предметів. Діти цього віку часто падають з вікон. Найбільш часто зустрічається травмою опорно-рухового апарату є підвивих головки променевої кістки. Відбувається він зазвичай тоді, коли дорослі різко тягнуть за руку маленьку дитину догори або в бік, під час гри, одягання або роздягання одягу з вузькими рукавами, при падінні або при підніманні впали дітей.

Для того щоб уберегти дітей від травм, дорослі повинні дотримуватися наступних правил безпеки:
  • суворо стежити за тим, щоб під час прийому гарячої рідкої їжі діти не перекидали на себе чашки, тарілки і т.п.;
  • з підвищеною увагою і обережністю переносити посуд з гарячою рідиною в місцях квартири (або дитячих установ), де раптово можуть з’явитися діти;
  • не дозволяти дітям перебувати поруч під час приготування їжі, миття посуду, прання білизни, прасування;
  • ховати в недоступних місцях сірники, запальнички;
  • зберігати їдкі кислоти, луги та інші отруйні речовини в місцях, недоступних для дітей;
  • не допускати дітей близько до топлення печі і напруженим предметів (електроплитці, праски, чайнику та ін);
  • при купанні дітей дорослим не можна ні на хвилину відлучатися.

У дітей дошкільного віку травми можуть бути найрізноманітнішими. У побуті це можуть бути опіки, падіння в сходовий проліт, при катанні на поручнях, падіння з велосипеда, з парканів, дахів, гаражів, дерев, дорожньо-транспортні пригоди. Вуличний травматизм частішає навесні, влітку, коли діти багато часу проводять на вулиці. У величезній більшості випадків дитячого транспортного травматизму винним виявляється дитина. Більшу частину свого часу дитина проводить у товаристві батьків та дорослих. Природно, що приклади поведінки на вулиці він бере, перш за все, зі своїх рідних.

Батьки! Життя та здоров’я дитини у ваших руках! Щодня нагадуючи дитині елементарні правила безпеки, ви застерігаєте його від можливих травм.
 
Побутовий травматизм - це ушкодження, які діти отримали вдома: у квартирі, у дворі чи в саду. Ушкодження при цьому найрізноманітніші, але найнебезпечніші з них це опіки полум’ям, хімічними речовинами і падіння з висоти.

Принципи запобігання побутового травматизму різноманітні, але головною і надійною з них є постійна турбота дорослих про безпеку дітей вдома. Старші систематично повинні виховувати в дітях обачливість і обережність, особливо при поводженні з вогнем і небезпечними приладами. Потрібно застерігати дітей від пустощів на балконах, драбинах, деревах. Разом з тим батьки ні в якому разі не повинні забороняти дітям гратися в рухливі ігри, сковувати їх безперервними заборонами та обмеженнями: все потрібно робити помірковано, щоб не образити і не принизити дитину.

Найвищий відсоток смертності після причинених травм від автомашин, автобусів, тролейбусів, потягів та інших видів транспорту. І знову ж таки, головними причинами є недоглянутість дітей на вулиці, по дорозі до школи, а також у години дозвілля. Призводить до цього незнання дітьми правил вуличного руху, порушення правил користування транспортом.
Дорослим ні на мить не можна забувати, що діти схильні наслідувати їх.
 
Спортивний травматизм

 Фізкультура і спорт є могутнім засобом зміцнення організму і фізичного розвитку дітей, але це тільки при вмілому і правильно організованому занятті спортом. Але, на превеликий жаль, дитячих спортивних закладів поки що недостатня кількість і до того ж не всі батьки розуміють їх користь, вважаючи що дитина може займатися спортом і без тренера. Тому багато дитей грають у футбол, хокей, їздять на велосипедах без старших досвідчених товаришів. Або обирають місця, не зовсім придатні для ігор, а часто і небезпечні: річки, захаращені двори, глибокі водойми, пустища. При неорганізованому занятті спортом трапляється найбільше спортивних ушкоджень. Тому батьки повинні якомога раніше залучати дитину до занять у спортивних добровільних товариствах, на стадіонах. Цим вони не тільки загартують дитину, а й вбережуть від страшної небезпеки.

Вуличний травматизм за своїм характером дуже подібний до побутового. Це ушкодження, яких зазнають на вулиці.

Головними причинами вуличного травматизму є недоробки працівників жеків, будинкоуправлінь, будівельних організацій. Це несправні балкони, неогороджені канави, відчинені люки тощо. Взимку особливо небезпечні великі бурульки, що звисають з дахів будинків, під час ожеледі – не посипані піском або сіллю тротуари. Тому працівникам жеків, органів міліції, санепідемстанції треба бути особливо вимогливими і дотримуватись правил безпеки. Краще вжити запобіжних заходів, застерегтись від можливих трагедій.
Серед смертності від травматизму утоплення займає одне з перших місць. Це може статися як влітку, так і взимку. Головною причиною утоплення є невміння плавати, незнання особливостей водойм, при стрибках у воду велику небезпеку приносять підводні скелі, каміння. Взимку діти тонуть, провалюючись під лід при катанні на ковзанах, або переходячи через водоймища.
Головну роль у запобіганні нещасних випадків на воді відіграють товариства рятування на воді та інші громадські організації. Вони відповідають за те, щоб для купання дітей були відведені спеціально огороджені місця, але навіть у таких місцях діти повинні бути під пильним контролем. Всі небезпечні місця для купання повинні бути огороджені і встановлені попереджувальні знаки. Взимку дороги, придатні для переїзду через річку, чи озеро, теж повинні позначатися.
Дорослі зобов’язані категорично забороняти дітям кататися на ковзанах, санках по тонкій кризі. Найкраще покататися на ковзанах в спецiально обладнаних мiсцях чи майданчиках. Але якщо вже ви вирішили скористатися місцевою річкою чи озером, потрібно пам’ятати правила поведінки під час занять зимовими розвагами:

- кататися можна тільки, якщо лід на річці міцний;
- у місцях масового перебування людей; 
- товщина льоду має складати не менше 15 см, а самі майданчики для забав відгороджені від решти річкової, озерної території яскравими стрічками, за якими перебування людей категорично забороняється. 

Санки, лижі, ковзани – найулюбленіші речі в користуванні дітей взимку. На жаль, саме вони стають причиною багатьох травм. Ні, це зовсім не означає, що не потрібно кататися на санках, ковзанах, подорожувати на лижах. Але давайте пригадаємо, які правила не потрібно порушувати, щоб не завдати шкоди собі та оточуючим.

Ви повинні пам’ятати:
- санки мають бути непошкоджені, з усіма дощечками, щоб під час катання ви не покалічилися; 
- кріплення на лижах має бути також цільне, правильно прикріплене на ногах, щоб нога не вислизнула і не було ризику її зламати чи вивихнути; 
- ковзани мають бути відповідного розміру, не більші, оскільки це також може привести до травматизму. 

Коли вибирається місце для забав, як правило, шукають пагорб чи схил, з якого будуть спускатися на санках чи лижах. Потрібно пам’ятати, що це місце обов’язково повинно бути далеко від дороги. Це піддає смертельному ризику не тільки ваше життя і здоров’я, а й безпеку оточуючих. Взимку дорога слизька і не завжди водій транспортного засобу зможе зупинити його в потрібний момент. Діти повинні пам’ятати, що під час забав та ігор не потрібно виконувати різні трюки. Дуже часто, катаючись, вони люблять похизуватися перед друзями різними способами катання. Тут фантазія спрацьовує дивовижно: це і катання із зав’язаними очима, і повернувшись спиною, і на одній нозі і т.д. Потрібно пам’ятати, що катаючись, учні повинні передбачити, що з закритими очима можна зіштовхнутись із сусідом, деревом; повернувшись спиною, дитина також не буде бачити куди їде, і не зможе керувати санками чи лижами, своєчасно і адекватно зреагувати на небезпеку. Небезпечно прив’язувати санки одні до одних. Саме це є причиною того, що перевернувшись одні санки потягнуть за собою інші. Особливо небезпечно прив’язуватись (чіплятися) на ходу до транспортних засобів.

Основне, що повинні запам’ятати діти, це те, що катання на лижах, санках, ковзанах має стати веселою розвагою, а не нести небезпеку (шкоду) вашому здоров’ю.
Основне правило для батьків: дитина повинна відчувати любов та увагу оточуючих, бути під пильним (але не набридливим) контролем!
 

 

 

 

1
2