Саксаганський район. КЗ "ДНЗ № 295 КТ" КМР








Творча студія "Ерудит"

 

 

«Дитина за своєю природою – допитливий  дослідник,

                     відкривач світу»

                                                                                                                         Василь Сухомлинський

 

Діти дослідники від народження. Саме дослідження допомагає їм пізнавати навколишній світ. І саме етапи наукового дослідження вони несвідомо використовують, ознайомлюючись з довкіллям. Підготовка  дитини до дослідницької діяльності, навчання її вмінь та навичок дослідницького пошуку стає найважливішим завданням сучасної освіти.
     Доступна для дітей дошкільного віку пошуково-дослідницька діяльність під керівництвом дорослого створює широкі можливості для виховання в малят пізнавального інтересу до довкілля та розуміння його з начення.
     Довкілля – поле пізнавальної діяльності, зона актуального розвитку.
     Головним принципом ознайомлення дітей з довкіллям є безпосереднє дослідження об’єктів та явищ,
результати якого повинні узагальнюватися та відбиватися в діяльності дошкільнят. Тому пошуково-дослідницька діяльність червоною стрічкою проходить через всю пізнавальну діяльність дітей. 
     Дослідження — це усвідомлене здобуття нових знань, адже це постановка і розв'язання нової проблеми
принаймні для себе.У різних дітей потреба до дослідницької діяльності виражена різною мірою. І не останню
тут відіграє середовище, в якому живе дитина, умови розвитку в дитинстві.
     Від самого народження вони починають самостійно обирати теми власних досліджень, з часом отримують
перші результати. Звісно, спочатку не всі етапи дослідження наявні в повному обсязі, але кожний із них присутній тією чиіншою мірою навіть у найперших дослідженнях.
     Діти дослідники від народження. Саме дослідження допомагає їм пізнавати навколишній світ. І саме етапи
наукового дослідження вони несвідомо використовують, ознайомлюючись з довкіллям. Підготовка  дитини до дослідницької діяльності, навчання її вмінь та навичок дослідницького пошуку стає найважливішим завданням сучасної освіти.
     Доступна для дітей дошкільного віку пошуково-дослідницька діяльність під керівництвом дорослого створює широкі можливості для виховання в малят пізнавального інтересу до довкілля та розуміння його значення.
     Пошуково-дослідницька  діяльність сприяє створенню активної пізнавальної діяльності в дітей, збагачує,
урізноманітнює педагогічний процес; її елементи органічно переплітаються з іншими видами дитячої діяльності. Спираючитсь на базові завдання дітей з різних ліній розвитку, пошуково-дослідницька діяльність поглиблює весь процес розвитку дитини,формує системні та глибокі знання про навколишній світ і взаємозв’язках і залежностях. Пошуково-дослідницька діяльність найближче підводить дитину до проблеми, а винагородою за активність та допитливість малюків є їхсамостійні відкриття у світі природи. Дитяча зацікавленість, бажання до пізнання  дає змогу формувати особистісні якості, зокрема сприяє формуванню здатності прогнозувати результати власної діяльності та поведінки.

 

                                                                                           

                                    

 
     Для реалізації поставлених завдань створена лабораторіїя студії «Ерудит» в екологічній кімнаті дошкільного
навчального закладу, так як досліди мають природничий характер.
     Розроблена програма пізнавального розвитку дошкільників у пошуково – дослідницькій діяльності відповідно до вимог Базового компонента дошкільної освіти України, на основі Державної  програми розвитку дитини дошкільного віку «Українське дошкілля» і пропонується як для студійної  роботи так і в інших видах діяльності.
     Зміст програми відповідає  таким основним принципам і правилам:
           - від простого до складного, від знайомого до незнайомого, спираючись на наявні у дітей знання і досвід;
           - врахування особливостей певної пори року;
           - доведення експерименту до кінця;
           - повторення дослідів для уточнення, поглиблення знань про той чи інший об'єкт або явище;
           - підсумок результату досліду;
           - виховання дбайливого ставлення до  речей, що оточують, до природи з використанням позитивних прикладів поведінки дорослих і малюків.
       Під час організації пошуково-дослідницької діяльності  педагог повинен дотримуватись  таких вимог:
     - допомогти дітям правильно орієнтуватися у формуванні активності пізнавальних інтересів в ознайомленні з
довкіллям;
     - сприяти формуванню колективної думки і критичної оцінки щодо фактів негативного ставлення чи згубного
впливу на природу;
     - формувати практичні вміння і навички активної пізнавальної діяльності, моральні якості, які виховуються в умовах колективних видів діяльності.

 

 

 

 

Організація  роботи творчої студії  з пошуково-дослідницької

діяльності «Ерудит»

 
Керівник гуртка: Овсянникова О.М.
 
Мета: формувати у дітей пізнавальні здібності, особливо  з розділу «Природа»,  розвивати вміння
аналізувати, систематизувати результати, наслідки роботи, розуміння дітьми  причинно-наслідкових зв’язків. Створені умови викликають  бажання  дітей досліджувати, експериментувати, пізнавати все нове, незвичайне з оточуючого світу.
Важливим чинником інтелектуального розвитку малят є саме їх власні пошуково–дослідницькі дії. 
 
Завдання: розширювати знання дітей про довкілля, формувати в них уміння та навички їх самостійного
набуття; створювати умови для розвитку пізнавальних процесів дошкільників, активізації розумових операцій, організації та проведення пошуково-дослідницької діяльності та виховання в дітей ініціативності, кмітливості, допитливості, самостійності; розвивати діалектичне мислення , здатність бачити різноманітність світу в системі взаємозв’язків та взаємозалежностей; збагачувати власний пізнавальний досвід дітей через засвоєння ними еталонів, символів, виконання дій, заміщення та моделювання; формувати у дітей здатність креативно використовувати знання та власний дослідницький  досвід у розумових, перетворюваних діях.
 

 

Методи і прийоми.

 
Вихователем використовуються такі форми, методи і прийоми:
      - довготривалі спостереження за об”єктами (явищами природи);
      - бесіди з дітьми;
      - розповідання, читання художніх творів, енциклопедичної літератури;
      - розгляд ілюстративного матеріалу;
      - дидактичні ігри та вправи;
      - ігри-загадки, ігри-описи;
      - ігрові проблемні ситуації;
      - обстеження;
      - запитання пошукового характеру;
      - замальовування спостережуваних явищ і об'єктів;
      - трудова діяльність;
      - складання розповідей наукового стилю;
      - дослідницькі (практичні) дії;
      - замальовування спостережуваних явищ і об'єктів;
      - традиційні, комплексні та інтегровані заняття.
 
Структурними компонентами пошуково-дослідни¬цької діяльності є:
      - спостереження;
      - поетапне фіксування результатів;
      - зіставлення результатів дослідного і контроль¬ного матеріалу за допомогою різноманітних методів і прийомів;
      - висновки.  

 

 

 

 

 

Рекомендації по організації роботи студії.

 
     1. Заняття проводяться 2 рази на тиждень з дітьми старшого дошкільного віку.
     2. Тривалість заняття – 30-35 хвилин.
     3. Оптимальна кількість дітей на занятті – 8-10 чоловік
     4. Для дітей бажано передбачити спеціальний одяг: фартуки, налокітники для захисту одягу від забруднення,
          шапки- дослідники.
 
Для забезпечення умов пошуково – дослідницької діяльності вихователь повинен особливу увагу звертати на  умови проведення, матеріали та обладнання під час проведення дослідів:
      - Пластиковий посуд різної форми, величини,прозорості.
      - Чашки, поливальниці, фільтри, сита, лупи, фільтри.
      - Різноманітні палички,трубочки.
      - Дощечки, пластики, целофан.
      - Ваги, годинники, компас.
      - Ложки, лопатки, губки.
      - Магніти, наждачний папір.
      - Ріноманітні речовини:
        - рідини (вода та її розчини, густі та негусті)
        - сипкі речовини (цукор, сіль, борошно,пісок тощо)
        - тверді речовини (камінці, крейда, мило, цеглинки тощо)
 
Для використання вихователя або під його наглядом
      - Склянний посуд (склянки, пробірки, мензурки)
      - Дрібні матеріали (гвинтики, ґудзики, гайки тощо)
      - Спиртівка, сірники
      - Барометр,термометр
      - Гострі предмети (цвяхи, голки)
      - Молоточки, обценьки
      - Мікроскоп, вентилятор, кип’ятильник і т.д.
 
     Плануючи та організовуючи дитячі експериментування, керівник гуртка повинен ставити мету, добирати потрібні матеріали, створювати проблемну ситуацію, визначати пошукові дії дітей, а потім неухильно дотримуватися визначеної тактики взаємодії з ними. 
     У зв'язку з особливостями пізнавальної діяльності дітей вихователь повинен забезпечити: наочну демонстрацію повідомлюваних знань про природу; активну пошуково-перетворюючу діяльність дітей; поетапне ускладнення знань, варіативність повідомлення другорядних ознак і характеристик на основі стабільної демонстрації суттєвої ознаки об'єктів чи явиша. 
Пошуково-дослідницька діяльність відіграє щодо цього істотну роль, оскільки дає дітям можливість спілкуватися з однолітками, з дорослими, здійснювати з об’єктами різноманітні перетворення, виявляти їхні приховані істотні зв’язки з явищами природи, з життєдіяльністю людини, вчити аналізувати й самостійно робити висновки. Різні форми пошуково-дослідницької діяльності спонукають дитину до творчості, самостійного пошуку причонно-наслідкових зв’язків, засобів дій, що стимулює дитячу активність, створює умови для особистісного зростання й психічного розвитку.  
 
 

 

 

  

 

Веселі досліди вдома
Залучайте дітей до науки весело!

   

 

Пропонуємо до Вашої уваги цікаві експерименти, які можна самостійно провести вдома і зацікавити юного дослідника. Кращий спосіб донесення інформації до дитини - у грі. 

   Досліди принесуть море задоволення вашим дітям: для старших стануть чудовою мотивацією зайнятися наукою, а для молодших ви просто покажете невелике диво! Однак не варто забувати про техніку безпеки - будьте дуже обережні з нагріванням і попередьте дітей, що тільки батьки можуть тримати в руках гарячі предмети. І нарешті, підготуйте кімнату до лабораторних занять: приберіть всі крихкі предмети, які можуть намокнути або впасти і розбитися.
   Сподіваємось, що наведені досліди стануть Вам у нагоді та допоможуть показати дітям, що наука може бути цікавою!

 

Наявність повітря навколо нас, у воді та камінні


 

Матеріал: прозорий посуд із водою, камінець, грудочка землі, вентилятор.


ХІД ДОСЛІДУ

Запропонуйте дитині сильно втягнути повітря, склавши губи в трубочку. Струмінь повітря утворює звук і відчувається на губах. Ми відчуваємо повітря, хоча і не бачимо його.
   Увімкніть вентилятор і дайте дітям відчути рух повітря – це вітер. Можна побачити вплив вітру на навколишні предмети.
   Сухий камінець опустіть у склянку з водою. На поверхні води з’являються бульбашки, наповнені повітрям. Їх можна побачити під водою. Вкиньте у банку з водою грудочку землі. З неї також починаються виходити бульбашки повітря. Це вода проникає між часточками і витискає його на поверхню.
   Дайте дитині можливість самостійно проекспериментувати з різними матеріалами: грудочкою цукру, гумкою, крейдою тощо.
   Після закінчення досліду запропонуйте дітям порухатись під звуки музики як вітерець – легенький чи сильний.

 

 

Якісний склад повітря


 

 

ХІД ДОСЛІДУ

   Зверніть увагу дітей на повітря навколо, наголосіть, що воно прозоре. Запропонуйте відчути, чим воно пахне. Зверніть увагу дітей на повітря після того, як проїхала машина.
   Висновок: чисте повітря прозоре, має приємний запах або не має ніякого запаху. Забруднене повітря непрозоре, воно може мати неприємний запах. Дихати слід чистим повітрям.

 

 

 

 

Чи може крапля мандрувати і змінювати свій колір?

 

Матеріал: 2 склянки, вода, камінець, культа, паличка, фарба акварель, марганець, 2 бавовняні смужки тканини.

 

ХІД ДОСЛІДУ

   Вам необхідно взяти дві склянки, наповнити їх однаковою кількістю води. Кидаємо в одну з склянок камінець, кульку, паличку.

   Чому колір води не змінився? (камінець, кулька, паличка не розчиняються в воді і не змінили колір води).

   В іншу склянку добавимо акварельної фарби, марганцю. Спостерігаємо, як барвник розчиняється у воді. Наголошуємо, що вода змінила свій колір завдяки барвнику, бо він розчинни.

 

 

 

Вода може набувати форми


 

Матеріали: посудини різної форми, вода.
 

ХІД ДОСЛІДУ

Вода не має форми і набуває форми тієї ємкості, у яку її налито.
Запропонуйте дітям налити воду в ємність різної форми і різного розміру (чайник, вазу, стакан, пляшку тощо).

 

 

 

Як ллється вода?


 

Матеріал: Чайник, поливальниця, глечик, вода.
 

ХІД ДОСЛІДУ

Продемонструвати властивість води розливатися в різних напрямках, утворюючи плями різної форми та розміру. Вода ллється єдиною цівкою з посуду із носиком (чайник, поливальниця, глечик) і кількома цівками – з посуду, що має овальний або круглий отвір.

 

 

 

 

Фонтан


 

Матеріали: пластикова пляшка, гнучкий шланг.

Хід досліду

Потрібно взяти пластикову пляшку та відрізати дно. У пробці зробити отвір та вставити в неї тоненький гнучкий шланг (завдовжки 30 см). Дітям запропонувати налити в пляшку воду, а шланг закрити пальчиком. Запропонувати підняти шланг угору, тоді можна побачити, як б’є маленький фонтан.

 

 

Коли з’являється лід?


 

Матеріали:формочки для води, вода, холодильна камера.
 

Хід досліду

Запропонувати дитині налити воду у формочки та помістити їх у морозильну камеру холодильника. Через деякий час зробити висновок про те, що на поверхні з’явився лід. 
   Змінилась температура, і поверхня води почала вкриватися льодом. Лід з’являється за температури 0 С і нижче.

 

 

Підводний човник

Матеріали: 2 сирі яйця, 2 півлітрові банки і одна літрова, сіль.

Хід досліду

   Під час досліду дітям можна пояснити, що солона вода важча ніж прісна, а тому плавати у морі легше ніж в річці.
   Одну півлітрову банку наповнити водою з під крану та опустити в неї яйце. Воно потоне. 
   У другу літрову банку налити 0,5 л води та добавити 2 ст. ложки солі та опустити друге яйце – воно плаватиме. Діти роблять висновок, в якій воді легше плавати. Підливаючи прісну воду, можна спостерігати за тим, як яйце тонутиме.

 

 

 


1
2
3