«Віднині зливаються в одно віками відділені одна від одної частини України — Галичина, Буковина, Закарпаття і придніпрянська Україна — в одну Велику Україну. Сповнилися відвічні мрії, для яких жили й за які вмирали найкращі сини України. Віднині є тільки одна незалежна Українська Народна Республіка. Віднині український народ, звільнений могутнім поривом своїх власних сил, має змогу об’єднати всі зусилля своїх синів для створення нероздільної незалежної Української Держави на добро і щастя українського народу», — пролунало 22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві.


22 січня 1918 року у приміщенні Київського Будинку вчителя було підписано Четвертий універсал, яким Українську Народну Республіку проголошено суверенною і незалежною державою. А 1919 року в цей самий день на Софіївській Площі в Києві було проголошено Акт Соборності українських земель. Століттями розірваний український народ визволився з неволі – Лівобережна Україна вийшла з Російської, а Правобережна – з Австро-Угорської імперій – і возз’єднався на своїй землі в єдиній Українській державі.

День Соборності України встановлено Указом Президента у 1999 році. Це свято відзначається щороку в день проголошення Акту возз’єднання Української Народної Республіки й Західно-Української Народної Республіки (1919 рік). Традиційно, до цього свята Національна Парламентська бібліотека України підготувала книжкову виставку. Представлена експозиція висвітлює тернистий шлях України до соборності, процеси державотворення та формування територій української незалежної держави, політичні сили у боротьбі за владу в роки української революції (1917-1921рр.).
День Соборності – це нагадування про те, що сила нашої держави – в єдності українських земель.