КЗДО КТ №295 КМР








Сімейне виховання

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Основні засади „Конвенції ООН про права дитини”

 

 

Прийнята та відкрита для підписання,

ратифікації та приєднання резолюцією 44/25

Генеральної Асамблеї від 20 листопада 1989 року.

Набула чинності для України з 27 вересня 1991 року.

 

  • Кожна дитина має невід'ємне право на життя, а держави забезпечують максимально можливий ступінь її виживання і здоровий розвиток.
  • Кожна дитина має право на ім'я і громадянство з моменту народження
  • В усіх діях суддів, установ соціального забезпечення, адміністративних органів, що займається проблемами дітей, першочергова увага надається найкращому забезпеченню інтересів дитини. Належним чином мусить враховуватися думка дитини.
  • Держави забезпечують здійснення кожною дитиною усіх прав без будь-якої дискриминації або нерівності.
  • Дітей не повинні розлучати з їхніми батьками, за винятком випадків, коли це здійснюється компетентними органами в інтересах благополуччя дітей.
  • Держави сприяють возєднанню сімей, дозволяючи в'їзд на свою територію або виїзд із неї.
  • Батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини, однак держави мусять надавати їм належну допомогу і розвивати мережу дитячих закладів.
  • Держави забезпечують захист дітей від завдавання їм фізичної і моральної шкоди або психологічних збитків і жорстокого ставлення, включаючи сексуальні зловживання чи експлуатацію.
  • Держави забезпечують прийнятну заміну догляду за дітьми, в яких немає батьків. Процес усиновлення ретельно регулюється, і необхідно прагнути до укладання міжнародних угод, щоб забезпечити гарантію і юридичну обгрунтованість у тих випадках, коли всиновлювачі мають намір вивезти дитину з країни, де вона народилася.
  • Діти з особливими потребами в розумовому або фізичному розвитку мають права на виняткове ставлення, освіту і турботу.
  • Дитина має право на користування послугами системи охорони здоров'я. Держава забезпечує охорону здоров'я усіх дітей із наданням першочергової уваги профілактичним заходам, медико-санітарній освіті і зменшенню дитячої смертності.
  • Початкова освіта повинна бути безплатною і обов'язковою.
  • Шкільна дисципліна підтримується за допомогою методів, що засвідчують повагу до людської гідності дитини.Освіта готує дитину до життя в дусі розуміння, миру і терпимості.
  • Діти повинні мати час на відпочинок, ігри й однакові можливості займатися культурною і творчою діяльністю.
  • Держави забезпечують захист дитини від економічної експлуатації і праці, яка може перешкодити отриманню освіти або завдати шкоди її здоров'ю і благополуччю.
  • Держави захищають дітей від незаконного вживання наркотиків і участі в їх виробництві або торгівлі ними.
  • Вживаються всі заходи для припинення викрадання дітей і торгівлі ними.
  • Смертна кара чи довічне ув'язнення не присуджуються за злочини, здійснені особами віком до 18 років.
  • Дітей утримують під вартою окремо від дорослих; їх не піддають тортурам і жорстокому чи принизливому ставленню.
  • Жодна дитина до 15-річного віку не може брати участі у військових діях; діти, що перебувають у зоні збройного конфлікту підлягають особливому захисту.
  • Діти меншин і корінного населення вільно користуються здобутками власної культури і рідною мовою.
  • Діти, які були піддані поганому ставленню, затриманню чи постраждали від недогляду, повинні отримати належне ставлення або пройти підготовку для оздоровлення та реабілітації.
  • З дітьми, що порушили карне законодавство, слід поводитися так, щоб виховати в них почуття гідності та значимості і сприяти їх реінтеграції в життя суспільства.
  • Держави широко інформують про права, що містяться в конвенції, як дорослих, так і дітей
 
 
 

Азбука прав ребенка № 1

 

 

 

Азбука прав ребенка № 2

 


1
2