Саксаганський район. ККДНЗ № 295








Сторінка музкерівника

Музичне виховання дитини в сім′ї

У дитини, котра частіше знайомиться з музикою, більш багатиші почуття, вони більше
відповідають на почуття і переживання інших людей. Краще. Бистріше і повніше вбирають в себе все нове, як правило добре вчаться в школі.
Багато дітей дуже ємоційі.Вони відчувають велику потребу в художніх впечатленіях, в активній прояві своїх почутів.Ті ,хто зблизька наблюдає життя маленьких дітей,знає з яким натхненням вони співають,танцюють.
Інтерес до музики і музичні здібності виявляються у дітей по різному. Багато з них з великим інтересом слухають музику і співають, інші до музики нібито байдужі.Іноді вважають,що такі діти від природи не музичні, в них немає слуху і розвивати його безперспективно. Така точка зору невірна.У кожної дитини можливо розбудити інтерес і любов до музики, розвивати музичний слух та голос.Це підтверджує і життєва практика і наука.Привчати дітину до музики в домашніх умовах потрібно з самого раннього віку.Робити це потрібно різними способами:співати дитині пісні,привчати слухати платівки,музичні записи,дитячі музичні радіо та телепередачі.Якщо є можливість водити дитину на концерти. Треба дотримуватись того,щоб діти не просто раділи музиці,а вчилися переживати закладенні в цю музику почуття.Треба розмовляти з дитиною, питати в неї:
-яка це музика,весела чи сумна, спокійна чи навпаки зхвильованна,про така музика може розповісти?Що під неї хочеться робити?
Іноді не називая твір, пропонувати дитині назвати його.Такі питання викликають інтерес дітей до слухання і розвиває їх творчі здібності.
Розвитку вміння ємоційно переживати музику допомогає також читання казок,оповідань,тому що переданний словесно сюжет і переживання героїв дітям більш доступний.
Діти дуже люблять повторно слухать музику,яка їм сподобалась.Іноді можно загадати загадки:співати мелодію без слів і запитати яка це пісня.Таким чином потрошку непомітно дитина привчається до музики.Внаслідок такої роботи батьки зрозуміють, те що діте без слуху немає.Є діти у яких ще невиявляються музичні здібності і треба допомогти їм розвиватися:більше співати,слухати музику,танцювати.Треба створити в сім”ї атмосферу любові до музики,якумого схвалювати потребу дитини проявити себе в музиці.Треба пам”ятати,що це приносить дитині радість і робить її добрішою.

 

 

 

 

Музика - це "вітаміни" для дітей

БЛАГОДІЙНІ ЗВУКИ ФОРМУЮТЬ МІЦНЕ ФІЗИЧНЕ ЗДОРОВ'Я ТА РОЗВИВАЮТЬ ЗДІБНОСТІ МАЛЮКІВ 

 

Медики стверджують, що багато сучасних хвороб у дітей пов'язані з нестачею в їхньому житті добротворних звуків. Вони потрібні для гармонійного повноцінного фізичного та інтелектуального розвитку і в утробі матері, і після народження. 
Дзюрчання струмка, шелест листя, щебетання птахів, сюркотіння цвіркуна і багато-багато інших звуків, серед яких людина жила впродовж тисячоліть, сьогодні змінилися ревищем реактивних літаків, гуркотінням автомобілів, побутової техніки тощо. А замість ніжного співу матері дитина чує постріли, лайливі слова, зойки жаху з телевізійних трилерів. Батьки рідко надають значення таким "дрібницям". Проте благозвучні звуки природи та музики мають величезний вплив на організм на фізіологічному рівні. Доведено, що музика може заспокоювати нервову систему чи збуджувати, прискорювати роботу серця та дихання чи уповільнювати, підвищувати артеріальний тиск чи нормалізувати, спазмувати м'язи чи розслаблювати, підвищувати рівень ендорфіну (речовина, яка виробляється в мозку і сприяє підвищенню життєвого тонусу людини, усуненню больового синдрому тощо), регулювати температуру тіла, активізувати імунітет, стимулювати вироблення гормонів, що блокують стрес.

 

МУЗИКОТЕРАПІЯ В 

ДИТЯЧОМУ САДОЧКУ

 

Важко переоцінити вплив музики на людину. Це живе невичерпане джерело натхнення. 
Музика може надати насолоду, але також одночасно може викликати сильне душевне переживання, 
збудити до роздумів, відкрити невідомий світ фантазій.
Невичерпні можливості музики впливати на внутрішній світ дитини особливо виділяють методику 
музикотерапії з ряду інших терапевтичних методик.
На сучасному етапі музична терапія далеко просунулася в дослідженні впливу музичного досвіду 
на розвиток особистості. Відповідь на запитання, чому музика настільки сильно торкається глибин 
нашої різноманітної особистості, потрібно шукати в минулому, коли ми ще були в материнській 
утробі й відчували музику ритму материнського серця, музику її тіла, музику її подиху й голосу. 
Жінка, яка носить у собі майбутнє життя, сама своїм духовним "баченням" ніби наносить "візерунки" 
на матрицю пост-натального життя своєї дитини. Так мудра природа підготовлює дитину до 
сприйняття світу ще в утробі матері.
Багато досліджень довели, що музика посилює обмін речовин, посилює або зменшує м'язову 
енергію, змінює дихання, змінює кров'яний тиск, дає фізичну основу для емоцій. Дітям 
музикотерапія допомагає збагатити знання про навколишній світ, прищепити любов до музики,
навчити слухати й розуміти, як і про що розповідає музика. Для того щоб музикотерапія позитивно 
вплинула на розвиток і виховання малят, необхідно враховувати особливості дітей.
"Музика, як будь-яке мистецтво, допомагає дітям пізнавати світ, виховує дітей", - так визначив 
роль музики у формуванні особистості композитор Дмитро Кабалевський. У процесі музичних занять 
відкриваються широкі можливості для всебічного розвитку дітей. Емоційна сила музики, зміст 
пісень, що слухають і виконують діти, сприяють формуванню основ морально-естетичних якостей.
Педагоги дитячого садка помітили вплив музики на поведінку дітей. Методи музичної терапії 
можна розподілити на активну (експресивну) і пасивну (рецептивну). Музикотерапія як активна — це 
коли діти активно проявляють себе в музиці, так і пасивна — коли дітям пропонують музику тільки 
слухати. Музикотерапія — це спеціалізована форма психотерапії, яка заснована на музиці. 
Музикотерапія як цілісне використання музики в якості основного та ведучого фактора дії на
розвиток дитини включає такі напрями, як вокалотерапія (співи), музикотерапія в рухах (танці, 
музично-ритмічні ігри), музикування на музичних інструментах та інші.
Так, ритмічні завдання, які надаються дітям у дитячому садку, допомагають активізувати та
пробуджувати інтерес дитини до діяльності.
Якщо дитина проявляє себе в ритмі, це говорить про те, що в неї міцніє її вольовий початок, без 
якого неможливі ні навчання, ні робота. Ритмічні ігри дуже подобаються дітям. Найпростіший спосіб 
організації гри — повтор дитиною рухів дорослого. Дорослий виступає ведучим у грі-імпровізації, а 
дитина одночасно і спостерігає за ним, і намагається копіювати його. Дорослим зовсім необов'язково 
мати хореографічну підготовку для рухових імпровізацій. Основою для них послужить танцювальний 
досвід, що є в кожного, і звичайний вибір виразних рухів: передати в рухах загальний характер 
музики, зв'язати пластику рухів із музичним звучанням.
Такі спільні ігри-імпровізації спрямовані насамперед на розвиток у дитини відчуття його 
емоційного благополуччя. Це відчуття в дитини буде пов'язано зі здатністю до природних, вільних, 
координованих рухів. Точність і спритність рухів, їхня відповідність пережитим емоціям, а головне, 
задоволення, яке дитина одержує під час рухів, — вірний показник її емоційного благополуччя. При 
цьому не треба спеціально вивчати з дитиною танцювальні рухи, псувати гру тренажем і 
проробленням деталей задуманої дорослим танцювальної композиції. Вільні, імпровізовані 
танцювальні рухи дорослого виступають тут головним і єдиним способом досягнення потрібного 
результату.
Дорослому треба своїми діями спонукати дитину до рухового заповнення всього простору 
кімнати, у якій проходить гра. Важливо, щоб весь ігровий простір був освоєний дитиною, щоб вона могла в ньому орієнтуватися і не боялася робити в кімнаті різноманітні пересування. Оскільки 
дорослий є ведучим у грі, він може продемонструвати дитині прийоми освоєння простору, 
підключивши вигадку, гумор і спритність. Наприклад: він може зненацька перемінити рух уперед на 
"задній хід", наприкінці музичної фрази присісти на стілець, заплутати рух у центрі кімнати частими 
переходами в різні її кінці і т. д. Звичайно, ці дії мають відповідати характеру музики, 
перетворюватися у виразні епізоди або міні-сюжети. Діти ж сприймають подібні дії як забавні ігрові 
ситуації, що активізують їхню увагу і реакцію.
Варто розвивати здатність дитини попадати в метричну сітку, відчувати пульсацію. Досягти цього 
також можна за допомогою ігрових прийомів, зв'язуючи рухи з пізнавальними образами тварин або 
казкових героїв. Злагоджені, ритмічні рухи мають колосальний терапевтичний ефект. Особливо 
значним ефект ритмічного озгіпагю (від італ. Озгіпагю — багаторазово повторюваний ритмічний або 
мелодійний оборот) — згадайте всесвітньо відомий "Танець маленьких каченят". Під час виконання 
колективом єдиного руху в єдиному темпі та ритмі за допомогою остинато створюється енергообмін 
усіх учасників у дійстві, який має спрямований психологічний ефект: це своєрідна терапія. Ритмічна 
впорядкованість рухів народжує в дітей позитивні емоції, діти відчувають радість від спільної 
діяльності в процесі ігрового спілкування, усвідомлення своїх здібностей, віри у власні сили.
На музичних заняттях діти знайомляться з музичними інструментами, пронизуюються слуханням 
їхнього глибокого звучання. Поступово дитина вибирає той інструмент, який більше, ніж інші, 
хвилює її, збігається зі струнами її душі.
Особливість елементарного музикування в тому, що всі діти мають можливість проявити себе 
творчо. Діти стають творцями легко та із задоволенням, з радістю. Користуються можливістю не ви-
користовувати те, що існує, а вигадують самостійно.
Ставлення до музики в суспільстві трохи інакше, ніж раніше, музичне середовище заповнене 
естрадно-розважальною музикою, тому важливо підтримувати інтерес дітей до класичної і народної 
музики. За допомогою музичної психології ми намагаємося відродити в сім'ях традиції домашнього 
музикування. Цьому сприяє гра дітей на музичних інструментах разом із батьками вдома, а також 
підтримка їхнього захоплення батьками, завдяки чому стосунки в сім'ї стають теплішими й 
тіснішими.
Емоції впливають на всі психічні процеси: на відчуття, сприйняття, уяву, мислення, волю, пам'ять. 
Радісний, щасливий настрій дитини є основою її фізичного і психологічного здоров'я, доб-
розичливого ставлення до людей, навколишнього світу.
Дітям на заняттях із музикотерапії пропонується ігровий матеріал для розвитку тактильного 
сприйняття (м'які іграшки, гумові іграшки за методикою М. Монтессорі). У віці від 1 року до З років 
у дітей починають проявлятися музичні здібності: емоційна чуйність, музичний слух, почуття ритму. 
На другому році життя діти можуть слухати невеликі музичні твори і не просто радіти, а й виражати 
свій емоційний стан — бадьорий, задерикуватий під час слухання пісні "Конячка" О. Тимчивої: 
спокійний, доброзичливий під час слухання пісні "Кішка" Ан. Александрова. У процесі формування 
музичного сприйняття стоїть завдання привчати дітей прислухатися до мелодії, слів пісні й 
упізнавати її під час повторного прослуховування.
Особливо важливою ланкою музикотерапії є формування музично-сенсорних здібностей у дітей 
дошкільного віку. Музичне переживання, власне кажучи, завжди є сенсорним, оскільки музика — і 
найпростіші співзвуччя, і складні образи — насамперед сприймається чуттєво. Тому сенсорні 
процеси є показниками цілісного сприйняття, розрізнення виразних почуттів, а також проявів, пов'я-
заних зі сприйняттям окремих властивостей музичних звуків, що особливо важливо для дітей 
молодшого віку. В основі розвитку їхніх музично-сенсорних здібностей лежить вслухування, 
розрізнення, відтворення чотирьох основних властивостей звука — висоти, тривалості, тембру, сили. 
Розвиваючи музичний слух дитини, до програми з музикотерапії включені музично-дидактичні ігри з 
певним змістом і правилами. В основі їх лежать навчальні завдання, спрямовані на освоєння різних 
властивостей музичного звука.

 

 

 

 

 

 

 

 

Інноваційні технології в музичному вихованні дошкільників

Музика має велику силу емоційного впливу, виховує почуття людини, формує смаки. Тому музичне виховання потрібно починати в дошкільному віці, так як долучаючись до культурної музичної спадщини, дитина пізнає еталони краси, привласнює цінний культурний досвід поколінь. Музика пов’язана з розвитком емоційної чутливості, з вихованням таких якостей особистості, як: доброта, вміння співчувати іншій людині.
Сьогодні завдання дошкільної освіти зосереджуються навколо ДИТИНИ, розкриття її індивідуальності і неповторності, уміння знайти себе в суспільстві і навколишньої дійсності. Зміни, що відбуваються в дитині, проявляються в усіх компонентах її музичної культури: в її музичному досвіді, в музичній грамотності, в музичній творчості. Формування кожного з компонентів  музичної культури дитини є предметом педагогічної діяльності музичного керівника.
Останнім часом з’явилося багато педагогічних технологій у вихованні дошкільників, але не всі вони цілком нові. Передові технології часто зберігають в собі багато елементів традиційного. Вміле поєднання і застосування традиційних та інноваційних технологій у музичному вихованні допоможуть досягти бажаного результату. Інноваційні технології включають в себе не тільки сучасні технології, але й стереотипні елементи освіти, які довели свою ефективність протягом педагогічної діяльності [1, с. 15]. Які ж інноваційні та традиційні технології застосовуються у музичному вихованні дошкільника? Це: 1) здоров’язберігаючі технології. 2) проектна діяльність; 3) розвиваючі технології (технологія В.В. Ємельянова «Фонопедичний метод розвитку голосу», мнемотехніка (технологія ефективного засвоєння інформації, ігрові технології)); 4) корекційні технології (логоритміка, музична терапія, кольоротерапія); 5) інформаційні технології (використання інформаційно-комп’ютерної технології (ІКТ) на заняттях у дитячих дошкільних закладах має ряд переваг перед традиційними формами організації занять); 6) ізнавально-дослідницька діяльність (технологія ТРВЗ (теорія рішення винахідницьких завдань), концепція Карла Орфа «Шульверк. Музика для дітей», технології Т. Тютюнникової «Елементарне музикування з дошкільниками»); 7) особистісно-орієнтовані технології (комунікативні танці та ігри, технології музично-ритмічного виховання (програма з ритмічної пластики «Ритмічна мозаїка» А. Буреніної, націлена на гармонійний розвиток особистості, єдності духовного та фізичного) [1, с. 28].
Здоров’язберігаючі технології, які використовуються в музичному вихованні:
Валеологічні пісеньки-співаночки. Велику увагу на музичних заняттях приділяється вихованню та розвитку дитячих голосів. Голос-це своєрідний індикатор здоров’я людини. Хто має сильний голос, зазвичай, має міцне здоров’я. Коли дитина своїм голосом, яким розмовляє, співає вільно і легко, то голос сам природньо розвивається і зміцнюється.  Особливу роль відіграє правильний підбір голосових вправ, у тому числі валеологічних пісеньок з яких починаються всі музичні заняття. Вони готують голосові зв’язки до співу, розвивають звуковисотний і ритмічний слух. Нескладні тексти і мелодія, що складається зі звуків мажорної гами, тризвуки - піднімають настрій, покращують емоційний клімат заняття, готують голос до співу. Можуть супроводжуватися самомасажем біологічно активних зон обличчя та шиї, ритмічними рухами, та виконуваними жестами.
Як розминку перед співом, використовують пальчикові, артикуляційні та дихальні гімнастики. Пальчикові і жестові ігри цікаві, та не вимагають багато часу (1,5 – 2 хв.), легко запам’ятовуються, виконуються за показом дорослого. Вони дозволяють відпочити дітям протягом малорухомих видів діяльності – слухання музики, і в той же час не дають дітям відвернути свою увагу від основного виду діяльності.
Дихальна гімнастика – сприяє розвитку дихальної системи, та співочих здібностей дітей. Дихальна гімнастика А. Стрельникової має комплексний лікувальний вплив на організм людини. Основний комплекс дихальної гімнастики включає в себе вправи: «Долоньки», «Погончики», «Насос», «Великий маятник», «Малий маятник», «Кішечка», «Обійми плечі», «Вушка», «Повороти голови», «Перекати», «Кроки». На музичних заняттях використовуються вправи дихальної гімнастики: вправи на розвиток діафрагмально-черевного дихання; врави на тренування узгодженої роботи дихальної, голосової та артикуляційної систем. Дихальна гімнастика позитивно впливає на обмінні процеси, які відіграють важливу роль у кровопостачанні; сприяє відновленню центральної нервової системи; відновлює порушене носове дихання. Також, в музичному вихованні використовують і дихально-звукову гімнастику Рудольфа Бройса.
Артикуляційна гімнастика – сприяє тренуванню м’язів мовного апарату, розвиває музичну пам’ять, що сприяє запам’ятовуванню тексту пісень, уваги, розвиває почуття ритму. При відборі вправ треба дотримуватися рекомендацій вчителя-логопеда. В результаті цієї роботи підвищуються показники рівня розвитку мовлення дітей, співочих навичок, поліпшується музична пам’ять, увага та міміка.
Оздоровчі та фонопедичні вправи – для розвитку інтонаційного і фонематичного слуху, а також для розширення діапазону мовного і співочого голосу систематично використовуються розвиваючі ігри з голосом - це наслідування звуків навколишнього світу. Ігри звуконаслідувального характеру допомагають зіставляти і відтворювати інтонації різної висоти і звуковисотної спрямованості, а також у дітей формується певна невимушеність звукоутворення, легкість і політність мовленнєвого голосу. Вони сприяють зміцненню тендітних голосових зв’язок дітей, та проводяться для підготовки їх до співу, профілактики захворювань верхніх дихальних шляхів, коригують вимову звуків.
Вокалотерапія або «Цілющі звуки». Система вокалотерапії, що включає у себе роботу м’язів і голосу - гарний шлях до доброго здоров’я без застосування ліків.
Звук «А-А-А» - стимулює роботу легенів, трахеї, гортані, оздоровлює руки і ноги.
Звук «І-І-І» - активізує діяльність щитовидної залози, корисний при захворюваннях ангіною, покращує зір і слух.
Звук «У-У-У» - підсилює функцію дихальних центрів мозку і центру мови, усуває слабкість, млявість, та захворювання органів слуху.
Звук «М-М-М» - з закритим ротом знімає психічну втому, покращує пам’ять і кмітливість.
На музичному занятті використовувати такі проспівування можна як сигнал перед зміною виду діяльності, це сприяє для зосередження уваги.
Вокальна міміка – вираження емоцій в інтонації, тембрі, ритмі, вібрато голоси.
Ігровий масаж та масажні вправи Іосіро Цуцумі також використовуються на музичних заняттях у дитячому садку. Вони підвищують захисні властивості верхніх дихальних шляхів і всього організму, нормалізують вегето-судинний тонус, діяльність вестибулярного апарату та ендокринних залоз. Частота захворювань верхніх дихальних шляхів знижується. Масажуючи певні частини тіла, використовують погладжування, розминання, розтирання та легкі постукування. Вправи проходять ефективніше, якщо дитина розмовляє зі своїм тілом, робить йому компліменти: «Мої улюблені ручки», «Який чудовий носик!». Самомасаж за системою А. Уманської – одна з найефективніших методик зміцнення здоров’я, яка підходить як для немовлят, так і для дорослих! Ця методика базується на впливі на дев’ять біоточок організму.
Ми капусту січемо, рубаємо (стукають по спині ребром долоні).
А морквинку тремо, тремо ( гладять спину пальцями вгору-вниз).
Ми капусту солимо, солимо («бігають» пальчиками по спині).
Ми капусту тиснемо, тиснемо («тиснуть»).
Сік капустяний п’ємо, п’ємо (гладять спину).
Виконуючи самомасаж певної частини тіла, дитина впливає на весь організм в цілому.
Пальчикові ігри дозволяють в ігровій формі розминати, масажувати пальчики і долоньки, сприятливо впливаючи на всі внутрішні органи. На музичних заняттях пальчикові ігри проводяться під музику (поспівки і пісні супроводжуються показом яскравих ілюстрацій, іграшок, героїв пальчикового театру). Мелодія підбирається з урахуванням віку дітей. Акомпанувати можна на фортепіано, на металофоні, ксилофоні, або використовувати звучання шумових інструментів. Пальчикові ігри розвивають мову дитини, підвищують координаційні здібності пальців рук (підготовка до малювання, письма).
Мовленнєві ігри – одна з форм творчої роботи з дітьми для розвитку не тільки мови, але і для музичного виховання. Доведено, що музичний слух розвивається спільно з мовним. Засоби музичної виразності: ритм, темп, тембр, динаміка, артикуляція, форма – є характерними і для мови. Використання мовних ігор на музичних заняттях дозволяє дітям з самого раннього віку опановувати всім комплексом виражальних засобів музики, розвиває емоційну виразність мовлення дітей, та їх рухову активність. У мовних іграх текст співається, або ритмічно декламується хором, соло чи дуетом. До звучання додаються музичні інструменти, звучні жести, рух, сонорні і колористичні засоби. Крім того, формування мови у людини відбувається за участі жестів, які можуть супроводжувати, прикрашати і навіть замінювати слова. Пластика вносить у мовленнєве музикування пантомімічні та театральні можливості. Мовні ігри дозволяють дітям зміцнити голосовий апарат і оволодіти всіма виразними засобами музики. Ефективно впливають на розвиток емоційної виразності мовлення дітей, та їх рухова активність.
Ритмопластика – сприяє розвитку особистості дошкільника засобами танцювально-ігрової гімнастики. В ній взаємопов’язані фізичне та музичне виховання дошкільнят. Основна мета ритмопластики направлена на: зміцнення здоров’я, розвиток опорно-рухового апарату, профілактику плоскостопості, формування правильної постави, розвиток і функціональне вдосконалення органів дихання, кровообігу, серцево-судинної та нервової систем організму, формування навичок емоційного вираження рухів під музику, розкутість і творчість в рухах. Рух і танець допомагають швидко і легко встановлювати дружні зв’язки з іншими дітьми що дає психотерапевтичний ефект.
Релаксаційні вправи та ігри за методикою Д. Джекобсона. Застосовуються в цілях зняття фізичного та психічного напруження, створення позитивного емоційного настрою, оволодіння найпростішими уміннями корекції власного психосоматичного стану [4, 20-26].

 

 

 

 

Алгоритм використання здоров’язберігаючих технологій на музичному занятті
Вхід до зали, привітання
Активна музикотерапія з використанням музично-ритмічних вправ. Валеологічна співаночка-привітання
Сприйняття музики
Слухання музики з елементами музикотерапії, дихальної гімнастики, ритмопластики. Використання ІКТ, відео ряд
Співи, пісенна творчість
Цілющі звуки, дихальна гімнастика, артикуляційна гімнастика, пальчикові ігри
Музично-дидактичні ігри
Використання ІКТ, посібників, моделювання
Танці, танцювальна творчість
Музично-ритмічні рухи, мнемотаблиці рухів
Музичні ігри.
Гра на ДМІ
Комунікативна гра.
Творче музикування, ігри звуками
Заключна частина
Психогімнастика, елементи пасивної музикотерапії
 
Музичні заняття із використанням здоров’язберігаючих технологій ефективні при обліку індивідуальних і вікових особливостей кожної дитини, та її інтересів. І, звичайно ж, успіх занять неможливий без спільної діяльності музичного керівника та вихователів, які активно допомагають, організовують самостійне музикування дітей в групі.
2. Метод проектів, як педагогічна технологія – це сукупність дослідницьких, пошукових, навчально-пізнавальних прийомів, які дозволяють вирішити ту чи іншу проблему в результаті самостійних дій дитини з обов’язковою презентацією цих результатів. Проектний метод - це здійснення задуму від моменту його виникнення до його завершення, з проходженням певних етапів діяльності. Знання, які дитина отримує в ході роботи над проектом, стають його особистим надбанням і міцно закріплюються у системі знань про навколишній світ. Результати виконаних проектів повинні бути оформлені у вигляді відеофільму, альбому, доповіді тощо).
3. Розвиваючі технології. Мнемотехніка – мистецтво запам’ятовування, сукупність прийомів і способів, що полегшують запам’ятовування, та збільшують обсяг пам’яті шляхом утворення штучних асоціацій.
Алгоритм розучування тексту пісні за мнемотаблицею: 1) Педагог співає пісеньку під фортепіанний акомпанемент. Діти визначають характер музики, розповідають про що співається в пісеньці. Потім можна використовувати інструментальну версію пісні у поєднанні зі слайдами. 2) Педагог співає пісеньку акапельно, змінюючи слайди відповідно тексту. 3) Педагог працює зі слайдами в режимі «стоп-кадр», пояснюючи дітям значення кожної картинки. 4) Діти працюють по картинках, відновлюють текст пісні. 5) Педагог разом з дітьми співає пісню за картинками, акапельно. 6) Педагог і діти виконують пісню, супроводжуючи текст пісні образними рухами (без показу картинок). Варіанти виконання - акапельно, під фонограму.
Мнемотаблиці та графічні зображення використовують у музично-ритмічних рухах, як допоміжний засіб для різних перешикувань або розучування елементів танцю.
Танцювально-ігрова гімнастика «Са-Фі-Дансе», автори                        Ж.Є. Фірільова, О.Г. Сайкіна, мета якої – сприяння всебічному розвитку особистості дошкільника від 3 до 7 років засобами танцювально-ігрової гімнастики. Зміст програми взаємопов’язаний із програмами з фізичного та музичного виховання дошкільнят.
Основні завдання програми: зміцнювати здоров’я; розвивати психомоторні і творчі здібності, мислення, уяву та пізнавальну активність; розширювати кругозір; формувати навички емоційного вираження рухів під музику, розкутості і творчості в рухах; розвивати лідерство, ініціативу, почуття товариства і працьовитості. Основні розділи програми: танцювально-ритмічна гімнастика: ігроритміка; ігрогімнастика; ігротанці; нетрадиційні види вправ: ігропластика; пальчикова гімнастика; ігровий самомасаж; музично-наслідувальні ігри; ігри-подорожі; креативна гімнастика.
4. Корекційні технології. Логоритміка – це система рухів в поєднанні з музикою і словом. Заняття логопедичною ритмікою зміцнюють у дітей з мовними порушеннями кістково-м’язовий апарат, розвивають дихання, виховують правильну поставу. З допомогою занять логоритміки діти засвоюють необхідні знання в області метроритміки, музичної культури, та музичного сприйняття. Логопедична ритміка тісно пов’язана з методикою музичного виховання, оскільки музика впливає на підвищення якості виконання руху (виразність, ритмічність, чіткість, координацію, плавність, злитість), емоційна забарвленість рухів музикою сприяє їх свободі і невимушеності. В основу логоритміки закладений зв’язок слова, музики і руху. Тому виділяються такі напрямки: 1. Зв’язок мови з рухом і музичним ритмом: 1) розвиток дихання, голосу, артикуляції; 2) координація рухів зі словом; 3) виразність рухів і мови; 4) виховання координації співу з ходьбою; 5) розвиток уяви та творчих здібностей; 2. Розвиток у дітей основних рухів: 1) контроль за поставою; 2) ходьба різних видів; 3) вміння орієнтуватися у просторі, правильно виконувати перешикування; 4) навички виразного руху; 5) розвиток дрібної моторики; 3. Розвиток у дітей музично-ритмічного почуття: 1) активізація уваги; 2) вміння показати характер ритму в русі і мові; 3) визначення почуття музичного ритму.
Для визначення зв’язку мови з рухом і музичним ритмом дітям пропонується: вправи на розвиток дихання, що сприяють виробленню правильного діафрагмального дихання, тривалості видиху, його сили і поступовості. Піднятися на носки, руки потягнути вгору - вдих, опускаючись на повну ступню і ставлячи руки на пояс, довго тягнути глухий звук з (або ш,ф,х), потім голосні звуки а,о,у,в.
Для визначення розвитку голосу та артикуляції - спів вокалізів: у, о, а, і, вигуків, що виражають радість, біль, гнів, страх: «А! Про! Ах! Ох! Ай-ай-ай!», звуки к/р, б/п, в/ф, д/т.
Арттерапія – це буквально «лікування мистецтвом». Це метод, який пов’язаний з розкриттям творчого потенціалу людини. Він допомагає вирішувати наступні завдання: знизити емоційну тривожність; підвищити самооцінку; розвинути комунікативні навички; сприяти закріпленню позитивних реакцій поведінки.
Ритмодекламація – це ритмічне вимовляння тексту на фоні  музики. Музика для фону підбирається у відповідності з темпом мовлення, особливості ритмічного малюнка, змістом тексту (так, віршик про зайчика не повинен вимовлятися у супроводі повільної мелодії в низькому регістрі, а для образу Ведмедя не підійде стрибкоподібний рух високих звуків).
Музикотерапія сприяє корекції психофізичного здоров’я дітей у процесі їх життєдіяльності. Розрізняють активну (рухові імпровізації під відповідний характер музики словесний коментар) і пасивну (прослуховування стимулюючої, заспокійливої, або стабілізуючої музики спеціально, або як фон) форми музикотерапії. Слухання правильно підібраної музики з виконанням психогімнастичних етюдів М. Чистякової підвищує імунітет дітей, знімає напругу, головний біль, та біль у м’язах, відновлює спокійне дихання.
Музикотерапія проводиться педагогами ДНЗ впродовж усього дня – дітей зустрічають, вкладають спати, піднімають після денного сну під відповідну музику, використовують її в якості фону для занять та вільної діяльності.
Психогімнастика призначена для розвитку у дітей навичок концентрації, пластики і координації рухів. Вправи супроводжуються текстом і музикою, допомагаючи дітям краще уявити той чи інший образ та увійти в нього. Створюють позитивний емоційний настрій, усувають замкнутість, знімають втому. В дошкільних закладах використовують психогімнастику за методикою М.І. Чистякової, яка спрямована і на навчання елементам техніки виразних рухів, і на використання виразних рухів у вихованні емоцій та почуттів, і на придбання навичок у саморозслабленні.
Діти вивчають різні емоції і вчаться керувати ними, опановують абетку вираження емоцій. Психогімнастика допомагає дітям долати бар’єри у спілкуванні, краще розуміти себе та інших, знімати психічне напруження, надає можливість самовираження. Вона складається з таких елементів: мімічні та пантомімічні етюди; етюди та ігри на вираження окремих якостей характеру та емоцій; етюди та ігри, що мають психотерапевтичну спрямованість на певну дитину чи групу в цілому.
Етюди та ігри на емоції радості повинні обов’язково бути на кожному занятті.  Майже кожен етюд у М.І. Чистякової супроводжується музикою, яка може випереджати його, допомагаючи дитині увійти у потрібний емоційний стан, чи бути фоном, який підсилює емоції, образні уявлення дітей, та знімає психоемоційну напругу.
5. Інформаційні технології: використання інформаційно-комп’ютерних технологій (ІКТ) на заняттях у дитячих дошкільних закладах має ряд переваг перед традиційними формами організації занять.
Надамо більше уваги одній із сучасних технологій навчання дошкільнят – це технології ІКТ (інформаційно-комунікативні технології). Комп’ютери вже давно стали невід’ємною частиною нашого життя. Навіть у дитячому садку уявити собі роботу без них вже неможливо. Нікого не дивує, що багато дітей з дошкільного віку вільно володіють комп’ютером, для них це ще одне джерело інформації і розвитку. І ми, педагоги, повинні йти в ногу з часом, стати для дитини провідником у світ нових технологій.
У сучасній педагогіці впровадження ІКТ здійснюється за такими напрямами: створення презентацій до занять; робота з Інтернет-ресурсами; використання готових навчальних програм; розробка та використання власних авторських програм, сайтів [2, с. 49-62].
Яскраві пізнавальні презентації, відеофільми, мультимедійні посібники допомагають урізноманітнити процес знайомства дітей з музичним мистецтвом, зробити зустріч з музикою яскравою та цікавою.
В музичному вихованні дошкільнят найбільш поширеним видом демонстраційного матеріалу є мультимедійні посібники, презентації, електронні діафільми, що включають в себе анімацію, аудіо- та відеофрагменти, елементи інтерактивності. Використовуючи можливості різних комп’ютерних програм (Microsoft Power Point, Microsoft Publisher, Paint, програвача Windows Media, ProShowProducer, audio recorder, Відеомайстер), дані творчої моделі можна використовувати в усіх формах музичної діяльності: на музичних заняттях (сприйняття музики; спів; музично-дидактичні ігри; гра на ДМІ; музично-ритмічні рухи), в інших формах музичної діяльності (свята і розваги; музика в повсякденному житті дитячого садку; музична освіта в сім’ї).
Використання комп’ютера в роботі з дітьми сприяє активізації мимовільної уваги, підвищенню мотивації до навчання, розширення можливостей роботи з наочним матеріалом, що дозволяє досягати поставлених цілей і виконання завдань безпосередньо освітньої діяльності.
Використання ІКТ у музичному вихованні дітей дає такі переваги: поліпшується запам’ятовування пройденого матеріалу; посилюється пізнавальний інтерес вихованців; розвивається інтерес дитини до самостійного виконання завдань і т.д.
Застосування комп’ютерної техніки дозволяє зробити музичне заняття привабливим і по-справжньому сучасним, здійснювати індивідуалізацію навчання, об’єктивно і своєчасно проводити контроль і підведення підсумків. Використання ІКТ дуже важливо не тільки для засвоєння музичного матеріалу, але й для активізації пізнавальної діяльності, реалізації творчого потенціалу дитини, виховання інтересу до музичної культури, формування духовного світу. Переваги використання комп’ютерних технологій очевидні: знайомство з будь-якою темою можна супроводжувати показом фільмів, фотографій, слайдів; широко використовувати показ репродукцій картин художників і композиторів; демонструвати графічний матеріал (моделі, схеми); “відвідувати” найбільші музеї світу, сучасні економічні виробництва; готувати презентації; прослуховувати записи пісень [3, с. 43-48].
Використання ІКТ на музичному занятті та в різних видах музичної діяльності: слухання, співи, музично-ритмічні рухи, гра на дитячих музичних інструментах.
Пізнавально-дослідницька діяльність.
Теорія вирішення винахідницьких завдань (ТРВЗ). Однією з інноваційних педагогічних технологій в музичному вихованні є теорія рішення винахідницьких завдань (ТРВЗ), та методи розвитку творчої уяви. Вміле використання прийомів і методів ТРВЗ успішно допомагає розвивати у дошкільнят винахідницьку кмітливість, творчу уяву та мислення. Мета ТРВЗ – не просто розвинути фантазію дітей, а навчити мислити системно, з розумінням процесів, що відбуваються. Виховувати у дітей якість творчої особистості, здатної розуміти єдність і протиріччя навколишнього світу, вирішувати свої маленькі проблеми. Але ТРВЗ в музичному вихованні розвинений недостатньо, хоча методи ТРВЗ (метод системного оператора, метод кодування інформації, творчість, метод «маленьких чоловічків», метод емпатії тощо) завдяки своїй гнучкості успішно застосовується і з цікавістю зустрічається дошкільниками різного віку.
Асоціативна аналогія «Що з чим пов’язано?»
Мета: розвивати самостійність мислення, сприяти прояву естетичних почуттів та бажання спілкуватися з музикою.
Посібники: картки з асоціативними аналогіями.
Хід гри: діти, отримавши картку, повинні визначити асоціативні аналогії між об’єктами, зображеними на ній. Так, якщо на картці – зображення диригента, солдатів, симфонічного оркестру і барабана, то їм необхідно пов’язати між собою зображення солдатів і барабана, симфонічного оркестру і диригента. Якщо на картці зображено Крокодила Гену, гітару, барабан і гармошку, то потрібно пов’язати Крокодила Гену з гармошкою. Якщо дані зображення інструментів симфонічного оркестру та оркестру народних інструментів, то потрібно об’єднати ці інструменти, згідно їх приналежності до того чи іншого виду оркестру. Схожих завдань можна придумати безліч, виходячи з поставлених вами завдань) [1, 86]
Концепція Карла Орфа “Шульверк. Музика для дітей”. Слово “Schulwerk”, зрозуміле без перекладу музикантам усього світу, було створене самим Орфом і означає “навчання в діях”. Головний принцип цієї педагогіки - “Вчимося, роблячи і творячи”. Принцип дозволяє дітям, виконуючи і створюючи музику разом, пізнати її в реальній і живій дії, а також в процесі музикування, а не наукоподібного теоретизування.
Концепція полягає у розкритті музичних талантів у дітей через імпровізацію в музиці і русі. Основна ідея Карла Орфа – самостійний пошук дітьми музикантів всередині себе через навчання грі на простих музичних інструментах, таких як цимбали, маракаси, дзвіночки, трикутники, ксилофон, металофон та інші. Композитор ввів термін «елементарне музикування», тобто процес, що складається з кількох елементів: співу, імпровізації, руху, та гри на інструментах. Карл Орф розробив дитячі пісеньки, п’єси і вправи, які легко можна змінювати і придумувати нові разом із дітьми.
Система музичне виховання Орфа, повністю побудована на розвитку творчих здібностей, навичок дитини, і включає в себе такі елементи:
1)    мовленнєві вправи;
2)    поетичне музикування;
3)    музично-рухові вправи;
4)    ігри з інструментами К. Орфа;
5)    елементарний музичний театр.
Методики, які можна використовувати в музичному вихованні дошкільників: Т. Рокитянської «Музична грамота в образі і русі»;                        Н. Купріної «Ігри з іменами»; «Чарівна сопілочка - розвиваючі музичні ігри» Дж. Біна та А. Оулдфільда; Є. Юдіної «Азбука музично-творчого саморозвитку»; Т. Тютюнникової «Бім! Бам! Бом! Сто секретів музики для дітей. Гра звуками»
Програми для роботи над музичними файлами: 1) В режимі он-лайн: Змінити темп (швидкість). Змінити тональність.
http://vocalremover.ru/; 2) Створити картинку з текстом: http://www.imagetext.ru/create/index.php?etap=1; 3). Програма для нарізки музики mp3: http://thememaker.ru/programma_dlya_narezki_muziki

 

Навчання музиці

 

  

 

     Часто доводиться чути від батьків: " А чи є у моєї дитини слух?" "У моєї дитини є музичні здібності, і чи можна їй займатися музикою?" Навчання музиці важливо для кожної дитини, але намагатися "виростити" професійного музиканта з кожної дитини неможливо і не потрібно. А побачити чи є у дитини музичні здібності можна лише в процесі навчання, більш того, саме в процесі навчання відбувається і розвиток музичних здібностей. Заняття музикою необхідні кожній дитині, вони допомагають її загальному розвитку, допомагають розвинути відчуття прекрасного. Навчання музиці покращують характер дітей і благотворно впливають на їх психологічний стан.
     Кожна дитина - це яскрава індивідуальність, це унікальний мир, єдине у своєму роді поєднання особливостей особи, характеру, темпераменту. Нескінченна різноманітність людських типів - це безцінний дар, яким обдарувала нас природа. Маленька дитина - це особа, вже здатна на оригінальне мислення, на вираз власного "Я", на прояву волі. Щоб розвинути і зберегти в дитині особу, здатну на яскраве самовираження, педагог повинен знаходити до кожної дитини особливий підхід.
Прийнято вважати, що навчання дітей музиці слідує починати з 5-6 років. Але існує і інша думка: музичне виховання слід починати з внутрішньоутробного періоду. Перш ніж почати вчитися на якому б то ні було інструменті, той, хто навчається - будь то дитина або дорослий - повинен вже духовно володіти якоюсь музикою: так би мовити, берегти її у своєму розумі, носити в своїй душі і чути своїм слухом. Весь секрет таланту і генія полягає в тому, що в його мозку вже живе повним життям музика раніше, ніж він вперше торкнеться до клавіш або проведе смичком по струні; от чому немовля Моцарт "відразу" заграв на фортепіано і на скрипці. Батькам, охочим виховати всесторонньо розвинуту дитину у тому числі і в музичному плані, необхідно починати його виховання ще з внутрішньоутробного періоду. Тобто слухати музику (бажано спокійну і мелодійну), відвідувати музеї і театри. За спостереженнями вчених, у мам, що займаються в період вагітності мистецтвом, часто народжуються діти з добрими здібностями в різних сферах мистецтва. Бажано співати мамам своїй дитині колисанки перед сном, і дуже важливо співати їх не фальшиво, оскільки саме цим можна порушити у дитини музичний слух назавжди.
Все вищесказане - лише підготовчий, пасивний етап навчання музиці. Але, маючи такий внутрішній музично-слуховий багаж, дитині набагато легше буде навчатися музиці надалі.
 

 

 

 

Про необхідність музичної освіти для батьків

 

     Про позитивний вплив музики на людину ми знаємо, бо проведено безліч досліджень, які дають велику кількість доказів, написано незліченна кількість статей.
Багато батьків бажають, щоб їх дитина стала трішки розумнішою, а головне - щасливішою і більш вдалою не тільки до своїх однолітків, але й до власних батьків. Проте, не всі ще знають про те, що заняття музикою підвищують інтелектуальні здібності дітей в середньому до 40%! 
Музику люблять усі, від малого до великого. Але навіть ті тата й мами, яким добре відома користь від уроків музики, намагаються уникати теми про музичну освіту. Навпаки, вони ретельно шукають інші здібності у своєї дитини і намагаються завантажити його іншими видами активності. Чому?
     Тому що велика частина з них не відвідували уроків музики в дитинстві, або в них залишилися неприємні спогади про сам процес навчання - їх змушували це робити на догоду їх же батькам.
     У наше століття інформації, батьки і вчителі музики стурбовані тим, що велика кількість дітей починають і незабаром залишають уроки музики. Одного разу почавши музичну освіту дитини, і не досягнувши мети, викидається купа коштів, людських нервів і часу, які могли бути інвестовані з більшою користю в іншому напрямку.
     Але найцікавіше, дорослі не роблять навіть спроб з'ясувати справжню причину втрати дитячого інтересу. На запитання «Чому припинилися музичні заняття?» Звучить практично стандартна відповідь: «Дитина сам не захотів, у нього з'явилися інші інтереси». Весь процес навчання в очах недосвідчених батьків (і навіть деяких вчителів музики) виглядає дуже складно. І це дійсно так і є, тому що вони самі його ускладнюють!
     Відсутність елементарних і необхідних знань про музичну освіту у батьків, у корені гальмує інтелектуальний розвиток їх власних дітей. Невже тата й мами повинні навчати музичну грамоту і набувати різні виконавські навички і прийоми так само, як і їхні діти? Не хвилюйтеся, для успішного навчання вашої дитини в цьому немає ніякої необхідності. Йдеться зовсім про інше.
     В основі будь-якої освіти, лежить, в першу чергу, інтерес. Інтерес - ось головне ключове слово, про яке в щоденній рутині так часто забувають батьки і вчителі музики. Щоб на самому початку у дитини з'явився інтерес до уроків музики, не потрібно великої праці - гарна музика в хорошому виконанні сама зробить свою справу, а от щоб зберегти і підтримувати його довгі роки, потрібні цілеспрямованість, терпіння та спеціальні знання.
Батьки повинні знати про те, що музична освіта приносить користь інтелектуальному розвитку вашої дитини саме тоді, коли він якомога довше відвідує уроки музики. Це не говорить про те, що ви разом з викладачем повинні зробити з вашого чада великого виконавця або майбутнього Моцарта в обов'язковому порядку. В першу чергу - думайте про користь занять!
     Закладаючи міцний фундамент під успіх вашого юного музиканта, ви, шановні батьки, повинні готуватися до його навчання заздалегідь.

 

     Ще задовго до того, як прийняти рішення про відвідування уроків музики, батьків часто хвилює незліченна кількість питань. Ось тільки деякі з них:

 

   1. Що потрібно зробити, щоб в моєї дитини з'явився музичний слух?
   2. Як перевірити, яким рівнем музичних здібностей має моя дитина?
   3. На якому музичному інструменті йому найкраще навчатися грати?
   4. Як зробити так, щоб дитина захотіла вчитися грати на піаніно? Скрипці? Гітарі? Саксофоні?
   5. Наскільки важливий перший вчитель музики, і за якими критеріями знайти такого, який дасть моїй дитині музичні знання найкращим чином?

 

Як тільки музичне навчання розпочато, у батьків з'являються нові питання:

 

   1. Як утримувати інтерес дитини?
   2. Як зробити так, щоб у нього було бажання самостійно займатися щодня?
   3. Як позбавити дитину від небажаної ліні?
   4. Як прищепити відповідальність починати і завершувати справи найкращим чином?
   5. Як взагалі обійтися без нотацій і перетворити уроки музики у задоволення?
 
     І це далеко не весь список питань!
     На жаль, більшість батьків діють по-старому, покладаючись на талант педагога і здібності дитини. І, мабуть, вони не знають найголовніше: що для гарного і стабільного результату цього далеко не достатньо ...
     Щоб полегшити життя дітей і дорослих, давно назріла необхідність в музичній освіті батьків. Нові знання, призначені для вас, дорогі тата й мами, допоможуть вашим дітям досягти того, що ви так щиро бажаєте для них - успіху в житті.

 

 

 

 

Рекомендуємо

Колискові пісні - універсальний терапевтичний засіб.

 

Батьки знають, як буває іноді непросто укласти малюка спати. Але нічого тут винаходити не треба, спокон віків відомо універсальне «снодійне» для дітей і дорослих - колискові пісні. Наші предки не дарма вважали, що виховання дитини бере свій початок від колискових, і надавали цим пісням містичне значення, в них збереглися таємничі язичницькі образи Дрьоми, Буки, Сну... У колишні часи колискові виконували роль заклинання, у пісні мати просила дати її маляті сили для сну і зростання, щоб він був багатим і здоровим у майбутньому. Кожному немовляті колискова належала своя - її відразу після народження складала мати. Потім ця пісня все життя залишалася його оберегом. Колискова і сьогодні є першим музичним враженням немовляти. Між іншим, відомо більше 500 авторських колискових, вірші до яких писали видатні російські поети - Жуковський, Лермонтов, Цвєтаєва та інші. Не перелічити чудових колискових, написаних знаменитими дитячими поетами, сучасними бардами і зірками естради. Виходить, цей жанр затребуваний і сьогодні так само нас приваблює. Ноти замість таблеток. Можна сміливо сказати, що колискові пісні є універсальним терапевтичним засобом. Починати спів колискових малюкові потрібно ще в період вагітності. Доведено, що дитина в утробі матері сприймає музику, мову, інтонації голосу. Новонароджений, слухаючи пісеньки, які мама співала йому, впізнає їх і заспокоюється, скоріше починає реагувати на мамин голос і видавати у відповідь мелодійні звуки. Спів колискових сприяє поліпшенню психічного стану самої жінки - у неї зменшуються прояви токсикозу, легше протікає вагітність. У співаючої жінки відбувається сповільнення ритмів серцевих скорочень, тиск приходить в норму, до дитини надходить більша кількість кисню. Відбувається гармонізація її серцебиття, а разом з коливаннями навколоплідних вод дитина отримує ніжний масаж тільця. У подальшому у мам поліпшується лактація, йде встановлення більш близьких відносин з дітьми; недоношені немовлята швидше набираються сил. Фахівці прямо рекомендують співати колискові дітям, у яких перинатальна енцефалопатія (порушення функцій або структури головного мозку), порушені ритми диханнґ, є брадикардія (зменшення частоти серцевих скорочень), порушення моторики кишечника. Також доведено, що відмінний профілактичний засіб проти рухових і мовних розладів (заїкуватість, тіки, порушення координації, моторні стереотипи) - унікальна ритміка колискових пісень. Вони можуть служити як чудовий профілактичний засіб. Спів колискової має допомогти дитині скоріше заснути, тому мелодії в піснях одноакові, найчастіше монотонні. При цьому дитині неважливо, який у мами музичний слух, чи достатньо гарний у неї голос, вона все одно виявляє лише реакцію на тембр голосу, на м'яке виконання, на ліричне звучання. Співати колискову краще з посмішкою, тоді голос стає особливо сердечним! Крок до розвитку мовлення. Через спів дитина отримує перші уроки розвитку мовлення. У відповідь мамі вона починає «гулити», а значить, розвивається її гортань - головний інструмент нашої мовної діяльності. Колискова розрахована на властивості пам'яті немовляти, яке ще не може міцно запам'ятовувати словесну інформацію. Звикаючи до повторюваних інтонацій пісні, дитина починає робити різницю між окремими словами, що допомагає їй краще і швидше оволодіти мовою, робити для себе зрозумілим її зміст. Колискові пісні складаються практично з іменників і дієслів, в текстах пісень знаходить відображення тільки те, що маля в змозі реально сприймати: предмети і їх рух. Характерним для колискових є різні повторення, в яких фігурують звукові поєднання, склади, окремі слова та їх ланцюжки - за рахунок цього йде збагачення словника дитини. Однак колискові потрібні не тільки немовлятам, але й більш дорослим дітям. Вони дають ази граматичного ладу мовлення, допомагають утворювати однокореневі слова (наприклад, «кіт», «котичок», «коток», «котик», «котя»). У старшому дошкільному віці важливим завданням стає вироблення дикції. Відомий факт, що у дитини в цьому віці ще недостатньо координовано і чітко працюють органи мовленнєвого апарату. Багато ддітей відрізняються зайвою квапливістью в мові, нечітким вимовляння слів, «проковтуванням» закінчень або занадто сповільненою манерою вимови слів. Колискові лаконічні і чіткі по формі, вони глибокі і ритмічні, тому, повторюючи їх, діти долають ці недоліки мови. Головний вплив співу колискових на дітей - розвиток гнучкості і рухливості мовного апарату дитини, формування правильної вимови звуків, освоєння інтонаційних багатств і різного темпу мови. Вплив співу колискових важливий також для розвитку мислення дитини. Від того, які пісні співала їй мама (і чи співала взагалі), залежать характер маленької людини, її фізичне здоров’я, ступінь психологічної стійкості. У колискових піснях завжди затверджується вища цінність займаного дитиною місця. Для повноцінного розвитку маляті важливо знати, що він бажаний і коханий, його мама - найкраща, а рідний дім - самий теплий і затишний. Більше того, у колискових піснях мама вибудовує навколишній світ навколо дитини, як би противопоставляючи всім небезпекам зовнішнього світу теплоту і захищеність будинку. Ніжність, ласку, сердечність, задушевність, спокій несуть ці пісні, вони знімають зайву тревожність, збудження. Діти, які не знали колискових, виростають більш егоїстичними і злими, вони частіше схильні до різних психічних розладів. Шум змінює свідомість  Фахівці називають дуже небезпечною тенденцію привчати дітей перебувати в постійному шумі, будь то працюючий телевізор, включений комп'ютер, просто гучна мова. Твердження, ніби дитина «чудово» засинає під звуки рок-музики або «попси», частково можуть відповідати дійсності. Тільки малюк не засинає - він впадає в стан зміненої свідомості, кажучи молодіжною мовою, «вирубається». Справа в тому, що при дуже гучних звуках відбувається помітне гальмування діяльності кори головного мозку і розгальмовування підкіркових центрів. Це те саме, що і під час сп'яніння. Найлегше і безпечніше, чого можна домогтися, замінивши колискові пісні телевізором - розвинути в малюка синдром дефіциту уваги (СДу). В даний час, за оцінками психіатрів, від цієї психопатології страждає приблизно 15-20% сучасних дітей. Вона виражається в нездатності зосередитися. Діти, що страждають на СДУ, не мають можливості нормально вчитися, вони страждають від проблем у відносинах з оточуючими. Справді, кому захочеться дружити з дитиною, якій не під силу спокійно чекати своєї черги в грі, яка вириває іграшки у інших, ламає їх, «плює» на всілякі ігрові правила? Дорослим з СДУ часто притаманні маніакально-депресивні розлади, відзначається схильність до насильства, зловживання алкоголем і наркотиками.  Синдром дефіциту уваги, на щастя, піддається корекції. А ось первинна алекситимія - нездатність висловлювати свої почуття словами - корекції практично не піддається. Є підстави вважати, що емоційний розвиток людини знаходиться в прямій залежності від моделі відносин «мама-дитина» в період раннього дитинства. Відсутність тепла і контакту між мамою і малюком обертається з часом багатьма проблемами. Проведені дослідження показують, що 5-23% населення Землі мають ті чи інші алекситимічні риси, причому чоловіки страждають у 7-8 разів частіше, ніж жінки. Ці люди багатослівно описують свої фізичні відчуття (на прикладах, порівняннях), однак вони не можуть чітко їх сформулювати. Їх міжособистісні зв'язки, як правило, мізерні, їм властива натягнутість в позі і рухах, бідність міміки.  Так співайте ж своїм дітям колискові хоча б до трьох років! Це допоможе їм вирости врівноваженими і доброзичливими людьми. Колискова - це магія. Впливом співу колискових на дітей визначаються найсильніші емоції і почуття, такі як ласка, любов, турбота. Вони народжуються в душах співаючих і слухають колискові. Зумійте ж правильно скористуватися цими чарами!
 
 

 

 

 

 

Сторінка гармонічного музичного розвитку дитини

 

 

                 

Музичне виховання дітей це синкретичний творчий процес, який відповідає іхнім етико-естетичним потребам та гарантує інтенсивність емоційно- почуттєвих зусиль, збуджує прояви творчості, забезпечує поліваріативність вибору засобів ведення продуктивної діяльності. Музичне виховання не лише залучає дитину до світових культурних надбань, а й формує її ціннісне ставлення до навколишнього світу, дає змогу гармонійно розвиватися.
Вплив музики на емоційний, творчий, психічний розвиток дитини безперечний. Музика здатна викликати у малюка шквал почуттів і переживань.
Вже в перші місяці дитина прислуховується до мелодійних та заколисуючих звуків колискової, жваво реагує на танцювальну музику, зупиняє погляд на музичному інструменті, що звучить.
Музичні здібності у дітей проявляються дуже рано. Музика постійно викликає в дитині посмішку, рух, вона вся перетворюється та поживлюється. З віком емоційний відгук дитини на музику носить більш визначений характер. Музичне виховання є органічною складовою всього навчально-виховного процесу у нашому дитячому садку. Музична практика дитини виявляється через сприйняття музики, її виконання та музично-освітню діяльність. У процесі музичного виховання діти ознайомлюються з різними музичними творами, набувають певні знання, виробляють уміння й навички слухання музики, співу, музично-рітмічних рухів.
Дуже часто батьки вважають, що дитину не варто долучати до музики, якщо сама дитина не виявляє до неї особливого інтересу. Це не зовсім вірно. Дитині необхідно слухати музику.
 Перший досвід такої діяльності малюк отримує в сім'ї, слухаючи музичні записи, спів дорослих. Не можна заперечувати позитивного впливу самостійної діяльності дитини на розвиток його музикальності, разом з тим тривалі спостереження за музичним розвитком дітей переконують в тому, що необхідною умовою такого розвитку на ранньому віковому етапі є спільне сприйняття музики. На жаль, батьки рідко слухають музику разом з дітьми. А тим часом давно помічено, що музика - самий благодатний фон, на якому виникає духовна спільність між людьми. Вона допомагає встановити контакт між дорослим і дитиною. У якій формі може бути виражене спільне сприйняття музики? Воно й у співі дитини для своїх батьків, і в спільному виконанні танців, і в слуханні музики. У процесі спільного сприйняття в дитини виникає бажання поділитися своїми почуттями з дорослими. А це дуже важливо і для встановлення духовного контакту між дитиною і дорослим і для початкового етапу навчання слухання музики. Якщо ви хочете навчити дитину слухати музику, постарайтеся спочатку самостійно відчути, зрозуміти те твір, який підібрали для малюка. Всім відомо, що на відміну від такої галузі знань, як література, музика не розкриває, а передає настрій і думки композитора, і впливає, перш за все, на відчуття слухача. Тому для початку краще обрати невеликий твір з добре вираженим характером, настроєм і ясною мелодією. Після прослуховування заведіть бесіду з дитиною про прослуханої музики. Головне, щоб прослуханий твір знайшло емоційний відгук у душі дитини. Маленькі діти охоче слухають народні мелодії, музику танцювальної характеру, люблять колискові. Як же навчати дитину слухати музику? Існують самі різні прийоми. Якщо дитина слухає музику на самоті, то він може відволіктися. Але якщо ж цю музику дитина слухає разом з батьками, то він висловлює свої емоції, радіє. Дуже корисно слухати музику разом з однолітками, діти прагнуть, як можна яскравіше передати товаришеві свої враження від музики, висловити їх у руховій активності. Маленькі діти з задоволенням слухають багато разів одні й ті ж твори. Дітям постарше подобається малювати під музику. Потрібно прагнути всіляко активізувати фантазію дитини при сприйнятті музики. Батькам можна придумати різні ігри, підібрати музичні уривки, що імітують шум моря, стукіт дощу і попросити дитину дізнатися відтворені в музиці явища. Якщо не все відразу виходить, як вам хотілося, не показуйте свого засмучення, спробуйте розібратися в тому, що не вдалося із задуманого. Слід пам'ятати, що життя дитини не люблячого музику біднішими, ніж духовний світ його однолітка, який розуміє музику. Любіть своїх дітей!

 

 

 

 

 

 

Консультація

Проведення з дітьми святкових ранків і розваг.

 

 

 

Під час організації й проведення святкових ранків у групах дітей раннього віку педагогам варто зважати на особливості дитячої психіки, а також педагогічні особливості організації роботи з малятами. У роботі з дітьми раннього віку основним є принцип систематичної подачі знань і поступовості (Н.Аксаріна). У дошкільних закладах із дружним педагогічним колективом, хорошою музичною підготовкою дітей всі педагоги спокійно й по-діловому підготовлюють атрибути, дружно прикрашають зал перед святом, раціонально розподіляють «ролі» між собою, заздалегідь орієнтують батьків на виготовлення необхідних костюмів для дітей. Святкові ранки мають стати радісною подією для дітей. Це досягається завдяки естетичному оформленню зали, барвистості костюмів, загальному урочистому й радісному настрою. Часто-густо дошкільні заклади практикують обговорення сценаріїв і самих «ранків». Це — шлях удосконалювання роботи, що організує, спосіб підготовки до свята, який часто виправдовує себе й має заохочуватися керівництвом. Варто наголосити, що сценарії «ранків» вихователь вправі скласти сам, зважаючи на вимоги програми й ресурси дітей. Він також може використовувати сценарії «ранків», які друкуються у фахових виданнях. Бажано, щоб найкращі зразки сценаріїв зберігав музичний керівник: за потреби можна повторно використовувати фрагменти «ранку» або весь сценарій. Святкові ранки в групах дітей раннього віку проводяться винятково в першій половині дня. Не дозволяється спільне проведення ранків кількох груп. На святах має панувати тепла, «сімейна» атмосфера. Не допускається жодна муштра дітей, нервовість і метушливість дорослих. У групах дітей 2-го року життя проводяться нетривалі святкові ранки (10—15 хв), що мають за мету емоційно збагатити дітей, розширити їхні знання про життя дорослих. На ці ранки не запрошуються батьки, бо діти відволікаються, і зазвичай свято закінчується тим, що всі вони біжать до мам. У цьому віці доступно розумінню дітей святкування новорічної ялинки й Маминого дня. На Новий рік небажано запрошувати Діда Мороза або «звірів»: їхня поява може злякати дітей. Доречно запросити Снігуроньку, роль якої може виконувати дорослий чи дитина старшої групи. «Ранки» проводяться в груповій кімнаті, попередньо прикрашеній кульками, «дощиком», квітами тощо. Однак не надмірно. Варто продумати прикрашання кімнати, щоб воно було безпечним для життя й здоров’я дітей.
За своїм змістом та організацією святкові ранки з дітьми 3-го року життя є перехідними від «ранків» дітей раннього віку до «ранків» дошкільників. Із цими дітьми проводяться такі самі «ранки», але вже в музичному залі. Напередодні свята доцільно привести дітей у зал, дати їм змогу розглянути оздоблення, показати підготовлені атрибути. Не рекомендується використовувати маски, що закривають обличчя дитини, небезпечні предмети (гілки ялинки, зірочки із щільного паперу з гострими кінцями тощо). Діти мають добре знати предмети, з якими вони виконуватимуть рухи, й місце проведення свята. Інакше нова обстановка і яскраві атрибути відволікатимуть їх на святі. Діти цього віку люблять танцювати для мам, тому на «ранки» запрошуються батьки. Цікаво проходять спільні танці батьків з дітьми. Тривалість ранку 15—20 хв. Немаловажне значення для успішного здійснення естетичного, зокрема музичного, виховання дітей раннього віку має естетичне оформлення дидактичного матеріалу, наочних посібників, іграшок тощо. Естетика побуту є засобом для сприятливого емоційного сприйняття навчального матеріалу, що підвищує ефективність виконання програмових завдань, а також стимулятором процесу пізнання. Ці посібники й іграшки дорослі ефективно використовують не лише на заняттях, а й для підготовки й проведення вечорів розваг. У групах дітей раннього віку раз-двічі на 2 тижні організуються розваги з музичним супроводом. Для дітей 2-го року життя змістом розваги може стати ознайомлення з новою іграшкою, що звучить, дитячим музичним інструментом, коротка сценка у виконанні лялькового або настільного театру. Дітям 3-го року життя пропонуються триваліші спектаклі (до 15 хв), теж у вигляді різних театрів, а також інсценівки, виконані дітьми старшого віку (з музичним оформленням), невеликий концерт дошкільників тощо. Під час проведення розваги варто залучати дітей 3-го року життя до дії, давати їм доступні завдання (поплескати ритмічно в долоні під час «танцю ляльки», покликати героя спектаклю тощо). Подібні розваги готуються музичним керівником за активної співдружності з вихователями групи, а в групах дітей 2-го року життя — самими вихователями за сприяння музичного керівника й вихователя-методиста дошкільного закладу.
 
  

 

 

 

 

Музика в житті дитини (рекомендації)

 

 

 

1. Використовуйте музичний матеріал в процесі заучування віршів. Спосіб запам`ятовування віршованих текстів на фоні спеціально дібраного музичного супроводу мобілізує увагу дитини, допомагає швидше запам`ятати, а пам`ять отримує додаткове тренування.
 
2. Корисно за допомогою музичного фону створити в уяві дітей образи природи або об`єктів предметного світу. Наприклад, голоси птахів, журчання водички, шелест листя.
 
3. Доцільно супроводжувати процес образотворчої діяльності дітей музичними фрагментами, які стануть відправною точкою для фантазії, для пробудження переживань і думки пожвавлять візуальні образи.
 
4. Під час проведення ранкової зарядки або інших фізичних вправ музика буде гарним помічником для розвитку рухової активності, почуття ритму та розвитку слуху дитини.
 
5. Частіше слухайте з дітьми твори всесвітньої класичної музики.
 
6. Виховуйте любов та повагу до рідної країни на кращих зразках української народної пісенної творчості.
 
7. Не навантажуйте слух дитини довготривалим прослуховуванням диско –, поп –, рок – , техномузики.
 
8. Частіше залучайте дітей до гри на дитячих музичних інструментах та іграшках з метою розвитку почуття ритму, музичного слуху та дрібної моторики рук.
 
9. Співайте разом з дітьми пісеньки, поспівки, потішки, колискові.
 
10. Намагайтесь добирати музичний матеріал, доступний для сприйняття дитини.
 
 
 

 

 
 
 
 
 

 


1
2
3
4
5
6
7
8
9