Консультація для педагогів

«Виховати та навчити людину»

Мета: ознайомлення та поширенні інформації щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, поваги до людської гідності та недискримінації.

Тема рівності в освіті – не нова для України. Рівноцінні можливості для жінок і чоловіків у різних сферах, припинення всіх форм дискримінації – одна з цілей сталого розвитку ООН.

Для досягнення гендерної рівності в освіті насамперед необхідно усвідомити, що педагог співпрацює з людьми, а не з хлопчиками та дівчатами. Варто зважати на персональний досвід кожної чи кожного. Підтримувати дитину тому, що вона талановита або хоче проявлятись, незалежно від того, хлопчик це чи дівчинка. Отже, для початку, пропонуємо розібратися з поняттями «гендер», та «гендерна рівність».

Гендер (статева роль) – поняття культурне і соціальне. Воно визначає риси характеру та особливості поведінки, які вважають характерними для чоловіків і жінок у певному суспільстві. Наприклад, у більшості культур жінкам приписують такі риси характеру, як турботливість, поступливість, емоційність, а чоловікам – лідерство, стриманість.

Гендерна рівністьозначає, що люди будь-якої статі можуть вільно обирати будь-яку кар’єру, спосіб життя і користуватися своїми здібностями без будь-якої дискримінації. Їхні права, можливості і доступ до суспільства не залежать від статі. Гендерна рівність не обов’язково означає, що до всіх ставляться однаково. Різні потреби й прагнення людей цінуються однаково.

Глобально ця концепція передбачає усунення всіх соціальних бар'єрів, які заважають проявитися як особистості.

При цьому, помилковою є думка, що гендерна рівність — це однакове ставлення до всіх. Ні, кожна людина має свої індивідуальні якості та навички. Саме їх, а не стать та пов’язані з нею стереотипи, мають враховувати під час, наприклад, прийняття на роботу.

Але справа в тому, що виховання дитини в багатьох сім’ях, садах і школах спирається виключно на її біологічну стать . Це проявляється у всьому: від вибору кольору коляски, одягу, іграшок до очікувань та норм поведінки. Так, від дівчаток очікують любові до бантиків, ляльок, комунікабельності та зразкової поведінки. Їм читають казки про фей та принцес. Хлопчикам приписують аналітичний розум, стриманість, інтерес до машин і літаків. Ідея про те, що хлопчики та дівчатка просто зобов’язані відрізнятися один від одного, просочила всю нашу культуру.

Але багато уявлення про властиві дівчаткам або хлопчикам риси характеру виявилися не більш ніж міфом. Дослідженнями доведено, що подібностей в дітей віком набагато менше, ніж відмінностей. Наприклад, різниця в математичних здібностях виявилася у 8% випадків, відмінності у засвоєнні тексту виявилися у 1% дітей.

Суспільство при формуванні статевої ролі та статевої свідомості у вихованні орієнтується на стандарти фемінності-маскулінності. При цьому може толерантно ставитись до маскулінної поведінки дівчинки, але засуджувати фемінну поведінку хлопчика. Таким чином, джерела гендерного конфлікту лежать у дитинстві.     

Важлива роль у формуванні гендерних цінностей належить вихованню, бо саме в цьому процесі у світогляді дитини формуються уявлення про поняття чоловічого та жіночого. Тому головна роль у гендерному вихованні належить освітнім установам. Саме на дошкільні та шкільні роки дитини припадає важливий період формування гендерної культури.

Багато сучасних психологів вважають, що підкреслення гендерних відмінностей некоректне. Гендерна роль — це насамперед нав’язування потреб суспільства без урахування бажань та цілей індивідуума. Іншими словами, різницю між жінкою та чоловіком перебільшено, у погляд на ситуацію з боку суспільства не суб’єктивний. Так, розглядаючи той самий вчинок, до жінки і чоловіка поставляться по-різному. А це некоректно, тому що стереотипні уявлення не відповідають дійсному розвитку особистості, її характеру та поведінці. Крім того, вони впливають на розвиток певних якостей, і розрізняючи гендерні ролі чоловіка та жінки, одну рису характеру розвивають більше, а іншу загальмовують та пригнічують.

Наприклад, якщо змушувати хлопчика приховувати свої емоції, з віком може розучитися сприймати їх, і почне заперечувати їх наявність в інших людей, не розуміючи їх прояви. Варто розуміти, що кожна особистість індивідуальна, незалежно від своєї статі. Це дозволить нормалізувати психологічний стан, продуктивніше виконувати свою роботу і бути гармонійним. На жаль, незважаючи на гнучкість сучасних стереотипів, багато людей досі ведуть боротьбу в собі, не лише з громадськими штампами, а й із власним сприйняттям.

Рекомендовано до впровадження у практику:

- Гендерна рівність означає подолати нерівне положення жінок і чоловіків і нерівні ролі, які наші суспільства їм приписують.

- Справедливого представлення можна досягнути, показуючи різноманіття ролей як для жінок, так і чоловіків.

- Історію або світлину з однаковою кількістю жінок і чоловіків, де чоловіки займають лідерські позиції, а жінки – допоміжну роль, не можна вважати справедливим представленням.

- Звіт, у якому на всіх світлинах чоловіки зображені як програмісти, а всі жінки – як медсестри або вчительки, не можна вважати справедливим представленням.
- Включайте зображення жінок і чоловіків, які кидають виклик очікуваним гендерним ролям, наприклад жінки на керівних посадах, або у будівництві.

- Уникайте зображення певних видів діяльності або ролей як більш властивих для тієї чи іншої статі, професії не мають гендера.

- Не використовуйте та не посилюйте гендерних стереотипів про риси, поведінку, діяльність і вигляд жінок і чоловіків.

- Не використовуйте стереотипні кольори для зображення жінок і чоловіків.

- Уникайте використання термінів «жіноча стать» і «чоловіча стать».(терміни «чоловіча стать» і «жіноча стать» визначають біологічні відмінності, і вони використовуються у галузі медицини та біології. Слова «чоловік» і «жінка» позначають людей і є коректними, коли йдеться про особистість.)

- Уникайте гендерно забарвлених збірних понять (батьківщина - рідний край материнська мова - рідна мова, братерство – спільнота,  післяпологова відпустка - відпустка по догляду за дитиною, ставитися по-материнськи - ставитися з турботою, чоловічий характер - сильний характер, жіноча логіка – непередбачуваність)

- зважайте на запит дітей. (Сучасні навчальні програми – універсальні, змішані й не вимагають поділу. Тож поговоріть з вихованцями на прикладі теми “Будівництво”. Для початку розкажіть про цю тему загалом, а потім спитайте що цікавить вихованців і, врешті, проголосувати

«Звісно, діти можуть “поприколюватись”, і виявиться, що їм усім треба вишивати. Та потім вони повишивають такі цікаві речі! Буде всяке: дівчата будуватимуть макети кораблів, із сірників складатимуть архітектурні споруди. Але тоді не буде жодних запитань: “Чому я маю це робити?”. Чому? Бо ви так обрали”, – апелює Дар’я до власного досвіду.

Подібний досвід у своїй директорській діяльності мав і Сергій Горбачов. Він отримував запити від дівчат, які хотіли вчити те, що і хлопці. І навпаки: на уроках захисту України хлопці хотіли не марширувати чи розбирати автомат, а навчитися надавати домедичну допомогу, орієнтовану здебільшого на дівчат.»