Основні засади „Конвенції ООН про права дитини”

Прийнята та відкрита для підписання,

ратифікації та приєднання резолюцією 44/25

Генеральної Асамблеї від 20 листопада 1989 року.

Набула чинності для України з 27 вересня 1991 року.

• Кожна дитина має невід'ємне право на життя, а держави забезпечують максимально можливий ступінь її виживання і здоровий розвиток.

• Кожна дитина має право на ім'я і громадянство з моменту народження

• В усіх діях суддів, установ соціального забезпечення, адміністративних органів, що займається проблемами дітей, першочергова увага надається найкращому забезпеченню інтересів дитини. Належним чином мусить враховуватися думка дитини.

• Держави забезпечують здійснення кожною дитиною усіх прав без будь-якої дискриминації або нерівності.

• Дітей не повинні розлучати з їхніми батьками, за винятком випадків, коли це здійснюється компетентними органами в інтересах благополуччя дітей.

• Держави сприяють возєднанню сімей, дозволяючи в'їзд на свою територію або виїзд із неї.

• Батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини, однак держави мусять надавати їм належну допомогу і розвивати мережу дитячих закладів.

• Держави забезпечують захист дітей від завдавання їм фізичної і моральної шкоди або психологічних збитків і жорстокого ставлення, включаючи сексуальні зловживання чи експлуатацію.

• Держави забезпечують прийнятну заміну догляду за дітьми, в яких немає батьків. Процес усиновлення ретельно регулюється, і необхідно прагнути до укладання міжнародних угод, щоб забезпечити гарантію і юридичну обгрунтованість у тих випадках, коли всиновлювачі мають намір вивезти дитину з країни, де вона народилася.

• Діти з особливими потребами в розумовому або фізичному розвитку мають права на виняткове ставлення, освіту і турботу.

• Дитина має право на користування послугами системи охорони здоров'я. Держава забезпечує охорону здоров'я усіх дітей із наданням першочергової уваги профілактичним заходам, медико-санітарній освіті і зменшенню дитячої смертності.

• Початкова освіта повинна бути безплатною і обов'язковою.

• Шкільна дисципліна підтримується за допомогою методів, що засвідчують повагу до людської гідності дитини.Освіта готує дитину до життя в дусі розуміння, миру і терпимості.

• Діти повинні мати час на відпочинок, ігри й однакові можливості займатися культурною і творчою діяльністю.

• Держави забезпечують захист дитини від економічної експлуатації і праці, яка може перешкодити отриманню освіти або завдати шкоди її здоров'ю і благополуччю.

• Держави захищають дітей від незаконного вживання наркотиків і участі в їх виробництві або торгівлі ними.

• Вживаються всі заходи для припинення викрадання дітей і торгівлі ними.

• Смертна кара чи довічне ув'язнення не присуджуються за злочини, здійснені особами віком до 18 років.

• Дітей утримують під вартою окремо від дорослих; їх не піддають тортурам і жорстокому чи принизливому ставленню.

• Жодна дитина до 15-річного віку не може брати участі у військових діях; діти, що перебувають у зоні збройного конфлікту підлягають особливому захисту.

• Діти меншин і корінного населення вільно користуються здобутками власної культури і рідною мовою.

• Діти, які були піддані поганому ставленню, затриманню чи постраждали від недогляду, повинні отримати належне ставлення або пройти підготовку для оздоровлення та реабілітації.

• З дітьми, що порушили карне законодавство, слід поводитися так, щоб виховати в них почуття гідності та значимості і сприяти їх реінтеграції в життя суспільства.

• Держави широко інформують про права, що містяться в конвенції, як дорослих, так і дітей

Азбука прав ребенка № 1

Азбука прав ребенка № 2