Вплив холоду на усю поверхню тіла, при якому температура тіла знижується до 35°, викликає загальне охолодження організму. Тривала дія низьких температур може призвести до замерзання, при цьому функції організму пригноблюються, аж до їх повного згасання. Людина гине, коли температура його тіла знижується до 17-25°. Організм менш стійкий до охолодження при голодуванні, значному стомленні, алкогольному сп'янінні, потраплянні в холодну воду, а також після травм, крововтрати. Слід відмітити, що переохолодження настає швидше у людей похилого віку і дітей. Підвищена вологість повітря, сильний вітер, особливо якщо людина одягнена в легкий, тісний або змокрілий одяг, сприяють холодовій травмі.

   Початок загального охолодження має характерні ознаки: збудження, озноб, посинілі губи, блідість і охолодження шкірних покривів, "гусяча шкіра", задишка, пришвидшення пульсу, холодове м'язове тремтіння. Це захисна реакція на холод.

   Потім рухова активність знижується, з'являється втома, скутість, сонливість, байдужість, загальна слабкість, людина втрачає здатність самостійно пересуватися. Якщо охолодження триває потерпілий втрачає свідомість, у нього може зупинитися дихання і серце. Особливо швидко охолоджується людина, потрапивши в холодну воду. Наприклад, при температурі води +15° вона може вижити не більше 6 годин.

   Головним принципом лікування при загальному охолодженні є зігрівання. Не можна забувати, що зниження температури тіла є не лише основним показником ступеню замерзання, але і головною причиною розладів при холодовій травмі. Повноцінне і швидке зігрівання до госпіталізації важко здійснити. Необхідно, передусім, запобігти подальшому охолодженню потерпілого. Для цього його відразу ж вносять в приміщення, в машину, знімають мокрий одяг, обертають теплою ковдрою. Ні в якому разі не можна залишати потерпілого на вулиці і розтирати снігом.

   При легкому адинамічному ступеню замерзання потерпілого потрібно напоїти гарячим солодким чаєм. Не слід давати алкоголь, який сприяє посиленню гальмування ЦНС.

   За відсутності ознак дихання і кровообігу проводиться увесь комплекс серцево-легеневої реанімації під час зігрівання потерпілого.

   Обмороження, холодова травма - ушкодження тканин організму в результаті дії холоду. Частіше виникає обмороження нижніх кінцівок, рідше - верхніх кінцівок, носа, вух та ін. Іноді обмороження настає при невеликому морозі від - 3 до - 5 °С і навіть при плюсовій температурі, що зазвичай пов'язане із зниженням опірності організму: втрата крові при пораненні, голод, сп'яніння і тому подібне).

Існує чотири ступеня обмороження

   I ступінь - ураження шкіри у вигляді оборотних розладів кровообігу. Темно-синій або багряно-червоний колір шкіри. У подальшому спостерігається незначне лущення епідермісу. Залишається підвищена чутливість обморожених ділянок до холоду.

   II ступінь - утворення пухирів в результаті некрозу поверхневих ділянок шкіри. Вміст пухирів - прозорий з геморагічним відтінком, консистенція його іноді желеподібна. Загоєння - без грануляції і рубців.

   II ступінь - некроз усієї товщі шкіри і м'яких тканин, що глибоко лежать. Загоєння - з утворенням грануляції і рубців.

   IV ступінь - некроз м'яких тканин і кісток. Тривалість загоєння до одного року, утворення великих рубців.

Перша допомога при обмороженні

   При її наданні користуються методами, які забезпечують швидке відновлення кровообігу. Потерпілого доставляють в тепле приміщення. Зігрівають кінцівки (здорову і відморожену) впродовж 40-60 хв. у ванні з поступовим підвищенням температури води від 20 до 40°С. При першій стадії обмороження миють обморожені кінцівки з милом і проводять масаж від периферії до центру, що триває до потепління і почервоніння шкіри.

   Пошкоджені і прилеглі ділянки шкіри змащують 5% настоянкою йоду і покривають спиртовою пов'язкою. Кінцівки розташовують у підвищеному положенні.

   Разом з місцевими, проводять загальні заходи, спрямовані на поліпшення кровообігу: обертання, грілки, гарячий чай, гаряча їжа, алкоголь всередину, серцеві засоби та ін. За відсутності умов для зігрівання у ванні обморожений орган обтирають спиртом або горілкою, а потім роблять активний масаж до відновлення кровообігу.