1. Формування молодого покоління в дусі високих духовних та естетичних ідеалів, виховання любові до України; утвердження української мови як мови чільної нації, як державної, основи нашої духовної культури, виховання любові і пошани до рідного слова. 

2. Популяризація літературної і музично-пісенної української творчості, орієнтація учасників конкурсу на розвиток різних форм і жанрів літературної і музично-пісенної творчості.

3. Активізація творчого потенціалу дітей, виявлення і розвиток юних талантів, залучення їх до активної участі в літературно-мистецькому житті країни. 

 

 

10 березня 1861 року припинило битися серце Великого Кобзаря Тараса Григоровича Шевченка. Його творчість немає меж, а тематика творів настільки актуальна і в наш час, що зовсім не усвідомлюєш того, що ця талановита людина померла ще задовго до того, як народився ти… Напевно, Шевченка повністю пізнати, вивчити, усвідомити просто неможливо. Він настільки багатогранний і невичерпний, що безкінечний. І знаємо ми про нього дуже мало. А тому кожна зустріч з його творчістю – це нові і нові відкриття. Саме тому у нашому садочку, як і в багатьох садочках України, відводиться день для вшанування пам’яті Кобзаря.

 

Садок вишневий коло хати

Садок вишневий коло хати,
Хрущі над вишнями гудуть.
Плугатарі з плугами йдуть,
Співають, ідучи, дівчата,
А матері вечерять ждуть.

Сем’я вечеря коло хати,
Вечірня зіронька встає.
Дочка вечерять подає,
А мати хоче научати,
Так соловейко не дає.

Поклала мати коло хати
Маленьких діточок своїх,
Сама заснула коло їх.
Затихло все, тілько дівчата
Та соловейко не затих.