Перші спогади про день на честь Бога сміху відносяться ще до Давнього Риму.
Традиція першоквітневих жартів в Європі з'явилася в XVI віці. У Франції в 1564 році Карл ІХ видав наказ, за яким свято Нового Року необхідно було перенести з 1 квітня на 1 січня. Деякі люди продовжували святкувати Новий рік першого квітня і тому інші почали над ними жартувати. 

Вони робили це таким чином: посилали жартівливі подарунки, приходили до них у гості, запрошували до себе, щоб, жартома, усім разом відмітити прихід Нового року. І все це відбувалось 1 квітня!

Іншими словами, це були першоквітневі дурні - ті, хто відмічав прихід Нового року 1 квітня.
Отже, звичай обдурити кого-небудь у цей день почався з жартівливих подарунків і жартівливих поздоровлень цих людей.

Сонце в цей час, знаходилося в сузір'ї Риб. З того часу кумедні квітневі витівки стали називатися у Франції "Квітнева риба" (хоча насправді, виникнення такої назви, як "квітнева риба" нікому остаточно невідомо. Цей варіант лише припущення).
Коли і як це свято потрапило до нас - невідомо. Але відомо, що в Росії, наприклад, вже в кінці XVIII сторіччя з'явилися наступні рядки О.Пушкіна:

"…Брови царь нахмуря,
Говорил вчера:
"Повалила буря
Памятник Петра".
Тот перепугался:
"Я не знал! Ужель?"
Царь расхохотался:
"Первый, брат, апрель…"