Завдання раннього формування культури здоров'я актуальна, своєчасна і достатня складна.

Турбота про здоров’я та всебічний фізичний розвиток дитини починається з організації здорового способу життя в сім’ї. До нього відносять: позитивний психологічний клімат у сім’ї, доброзичливе ставлення батьків одне до одного та до дитини; раціональне харчування, систематичне застосування фізичних вправ та запровадження загартовуючих процедур, посильна трудова діяльність дитини, негативне ставлення батьків до алкоголю та паління.

Сьогодні в дитячому садочку відбулися батьківські збори, на яких розглядались такі питання:

Як зміцнити й зберегти здоров'я наших дітей?

Яким чином сприяти формуванню фізичної культури дитини?

Як прищепити навички здорового способу життя?

Коли це треба починати? 

Дошкільний вік є вирішальним у формуванні фундаменту фізичного і психічного здоров'я. Адже саме до семи років іде інтенсивний розвиток органів і становлення функціональних систем організму, закладаються основні риси особистості, формується характер. Важливо на цьому етапі сформувати у дітей базу знань і практичних навичок здорового способу життя, усвідомлену потреба в систематичних заняттях фізичною культурою і спортом.
Мистецтво довго жити полягає, перш за все, в тому, щоб навчитися з дитинства стежити за своїм здоров'ям. Те, що втрачено в дитинстві, важко надолужити. Тому пріоритетним напрямом у дошкільному вихованні, сьогодні є підвищення рівня здоров'я дітей, формування у них навичок здорового способу життя (ЗСЖ), а також стійкої потреби в регулярних заняттях фізичними вправи.
Дані різних досліджень показують, що за останній час кількість здорових дошкільнят зменшилася в 5 разів і становить лише 10% від контингенту дітей, що у школу.

Разом з тим, як і раніше спостерігається "перекіс" освітніх програм дошкільних установ у бік предметної підготовки до школи, що не забезпечує формування тих якостей особистості, які допомагають дитині вчитися: у школу приходять діти читають, які вважають, але мають убогий сенсорний досвід. Особливо слід відзначити відсутність у дітей фізичних якостей (посидючості, вміння напружуватися без шкоди для здоров'я, елементарно коригувати свій емоційний стан, переключатися з однієї діяльності на іншу), тобто тих показників, які тісно пов'язані з самовихованням.
Отже, виникає необхідність створення такої системи роботи, при якій відбувалася інтеграція оздоровчої діяльності в освітню, що в кінцевому підсумку сприяло збереженню і зміцненню фізичного та психічного здоров'я дитини, формуванню звички здорового способу життя.