Загартовування - один з ефективніших засобів профілактики захворювань. Воно позитивно діє на механізми пристосування до холоду та жари, послаблює негативні реакції нашого організму на зміни погоди.

Загартовування треба починати з повітряних ванн. Вранці, удень або ввечері, добре провітривши кімнату (щоб температура повітря була близько 18оС), швидко роздягніться на 3 хвилини. Потім щодня збільшуйте тривалість ванн на 5—15 хвилин, але не викликаючи сильного почервоніння шкіри! З кожним днем час від початку повітряного охолодження до появи «гусячої шкіри» буде збільшуватися. Коли воно досягне 3-5 хвилин, ви вже готові до більш холодних ванн (при температурі повітря +14оС – +19оС), які проводять по такій же схемі.

Повернувшись у приміщення, обітріть кисті рук, передпліччя, шию, груди, спину, потім ноги (гомілки, стегна), поперек і живіт вологим рушником, губкою або просто долонею, змоченою теплою водою (30оС — 36оС). Рухи повинні бути спрямовані від периферії до центру.

Ефективний спосіб загартовування органів подиху – нічний сон у постійно провітрюваному приміщенні або на свіжому повітрі. Улітку при температурі повітря, не нижче +14оС — +18оС.

Загартовування підвищує стійкість до вірусних і бактеріальних заражень, від простудних захворювань і тим самим значно продовжує строк активного творчого життя людини.

Повітря, вода й сонце - головні фактори загартовування. Гартувати свій організм необхідно кожному. І починати це можна в будь-якому віці, але завжди ретельно контролюючи своє самопочуття. Загартовування не повинне супроводжуватися порушеннями сну, погіршенням апетиту, зниженням працездатності. Тимчасовими протипоказаннями до загартовування є захворювання, що супроводжуються підвищенням температури, гіпертонічні кризи, приступи бронхіальної астми, ниркові й печінкові коліки, важкі травми, харчові токсикоінфекції. Як тільки захворювання або його загострення ліквідоване, можна приступати до процедур, що гартують, спочатку місцевим, потім загальним. Але не забудьте, що якщо перерва перевищила 14 днів. Усе треба починати спочатку. 1-1,5 хвилини, поступово довівши їх до 1,5-2 годин. Ці процедури підвищують стійкість організму до тривалих і слабких холодових впливів. Повітряні ванни можна поєднувати з виконанням домашніх справ.

Через 10-15 днів починайте поєднувати повітряні ванни з місцевим загартовуванням-ходінням босоніж по підлозі протягом 3 хвилин, щодня збільшуючи його тривалість на одну хвилину, довівши її до 1,5-2 години. Дітям і людям похилого віку спочатку треба ходити по підлозі в тонких шкарпетках і лише потім – босоніж. Після процедури за 2—3 хвилини варто вимити ноги теплою водою (36оС —37оС градусів), а потім витерти їх. Через 7-10 днів ноги можна не витирати насухо, нехай вони обсихають на повітрі.

А щоб підвищити стійкість організму до швидких і різких охолоджень, повітряні ванни приймають інакше. Вранці, якщо температура повітря не вище +17оС — +20оС, вийдіть на балкон у купальнику, трусах і майці або без неї. З появою «гусячої шкіри» починайте робити гімнастичні вправи. При зниженні температури до 5оС треба перейти в приміщення.

Після 20 — 30 хвилин повітряних ванн переходіть до водних процедур, які, є ефективним засобом загартовування, впливають на організм — поліпшують теплорегуляцію й обмін речовин, активізують діяльність серцево-судинної й дихальної систем. Загартовування водою можна починати в будь-який час року з обтирань за умови, що температура повітря в приміщенні не нижче 18оС —20оС.

ОБТИРАННЯ - своєрідна підготовка до таких найбільш сильних процедур, що гартують, як обливання й душ.

Для першого обтирання температура води повинна бути не нижче 36оС —34оС. Через кожні три процедури знижуйте її на один - два градуси й доведіть до 12 градусів (якщо ви молоді й практично здорові). Дітям і людям похилого віку досить знизити температуру води до 20 градусів. Обтирання тіла варто проводити в такій же послідовності, як і після повітряних ванн.

Тривалість обтирання в міру зниження температури води потрібно поступово зменшувати з 1,5-2 хвилин до півхвилини.

ОБЛИВАННЯ водою бажано починати влітку. Лійку, глечик, відро наповніть водою, температура якої 36оС —34оС градуса, і протягом 1,5-2 хвилин послідовно обливайте всі частини тіла, починаючи з голови. Температура води й тривалість процедур регулюються так само, як при обтиранні. Якщо при обливанні з'являється «гусяча шкіра», розітріться злегка рушником або зробіть кілька гімнастичних вправ.

ДУШ - ще більш сильна процедура, що гартує, що поєднує в собі й холодовий і механічний вплив. Але перш ніж приступити до цього виду загартовування, порадьтеся з вашим дільничним лікарем.

Починайте приймати душ теплий (температура води 36оС -34оС) протягом 1,5-2 хвилин, потім так само, як при обтиранні й обливанні, поступово знижуйте температуру води на 1-2 градуси, довівши до 20-12 градусів, а тривалістю-до 0,5-1 хвилини.

Такі обтирання, обливання й душ підвищують стійкість організму до коротких і різких впливів холоду, добре тонізують організм. Тому їх доцільно робити вранці.
 

Удень і ввечері, після роботи або занять фізичними вправами, для зняття стомлення можна користуватися контрастними (то холодною, то гарячою водою) обливаннями й душем. Для першої процедури температура теплої води повинна бути 36-34 градуса, а прохолодної-30-28 градусів. (Зручніше за все приготувати її у двох великих лейках або глечиках.) Протягом 20-30 секунд обливайтеся теплою водою, потім стільки же часу прохолодною й повторіть це 3-5 разів. Через три дні підвищить температуру гарячої води до 36-38 градусів, а холодної - знизьте до 28-26 градусів. Поступово доведіть температуру гарячої води до 40-41 градуса, а холодної-до 18-20 градусів.

Також можна проводити й місцеві процедури, що гартують, наприклад, загартовування стіп, поперемінно опускаючи їх то в гарячу, то в холодну воду.

Узимку завершуйте контрастні обливання й душ холодною водою, а влітку - гарячою.

Дуже корисні обтирання, обливання й душ у поєднанні з повітряними ваннами. Вони підвищують стійкість організму до слабких, але тривалим холодовим впливам.

Після водної процедури (температура води 38—36 градусів) лише злегка промокніть рушником поверхню тіла, залишивши дрібні краплі води. Якщо з'явилася «гусяча шкіра», то через одну хвилину зробіть розтирання або кілька фізичних вправ. Через тиждень цей розрив можна збільшити до 2 хвилин, ще через тиждень-до 3 і так далі. Згодом ви помітите, що через 7-10 хвилин «гусяча шкіра» уже не з'являється й ви не зазнаєте ніяких неприємних відчуттів. Щотижня температуру води для обливання й обтирання знижуйте на 1-2 градуси, довівши її до 26-20 градусів.

З початку травня навіть жителі середньої смуги можуть приймати сонячні ванни. Під дією ультрафіолетових променів поліпшується обмін речовин і склад крові, підвищується стійкість організму до впливів зовнішнього середовища. Однак сонце - досить сильний фактор, що гартує, тому, приймаючи сонячні ванни, ураховуйте вікові особливості й стан здоров'я. При загостреннях, наприклад, хронічних захворювань, туберкульозі легенів, атеросклерозі, різних новотворах загартовування сонцем протипоказано.

Перед тим як почати приймати сонячну ванну, посидьте кілька хвилин під тентом або під тінистою кроною дерев. Це підготує вас до наступного етапу загартовування, а людям похилого віку і ослабленим замінить сонячну ванну.

Тривалість першої сонячної ванни – ні більше п'яти хвилин. Через кожні два дні можна збільшувати її на п'ять-десять хвилин і довести до одної - двох годин у день, але обов'язково під час таких тривалих ванн треба робити десяти - дванадцятихвилинні перерви на відпочинок у тіні. Улітку кращий час для сонячних ванн від-8 годин до 11, навесні й від 11 до 14 годин.
Починайте прийом сонячних ванн із опромінення спини і у жодному разі не натще і не відразу після їжі, а через годину-півтори.

Правила загартовування

• Поступово збільшуйте дозу впливів, що гартують. Різкі незвичні охолодження можуть стати причиною захворювань.

• Ураховуйте індивідуальні особливості свого організму. При порушеннях діяльності серця, легенів, нирок, захворюванні носоглотки перш, ніж почати гартуватися, проконсультуйтеся з лікарем.

• Гартуйтеся систематично протягом всього життя. Навіть двотижнева перерва зводить нанівець весь ефект від процедур, що гартують, проведених протягом тривалого часу.

• Привчайте себе до всіляких видів охолодження: сильним, середнім, слабким, швидким. Проводьте повітряні і сонячні ванни, під час перегонів, спортивних різних ігор, занять гімнастикою. Це підвищує ефективність загартовування.

• Чергувати місцеві процедури, що гартують (ходьбу босоніж, полоскання горла прохолодною водою і т.д.) із загальними, тому що загартовування тільки окремих ділянок тіла не підвищує загальної стійкості організму.

Зразкова схема загартовування дітей від двох до шести - семи років

У літню пору до гартуючих процедур можна додати ходіння босоніж - спочатку зовсім недовго і тільки по теплому піску або землі, потім по довше, потім і по прохолодній траві.

Гімнастика і загартовування повинні подобатися дитині. Постарайтеся, щоб він сприйняв їх не як щось примусове, неприємне, а займався б радісно і весело. І дуже добре, якщо батьки щоранку разом з дитиною будуть виконувати гімнастичні вправи, додавши їм характер гри.

Правильне фізичне виховання — головний бар'єр проти ГРВІ. Але треба завжди пам'ятати і про міри захисту від інфекції. Оберігайте дитини від контакту із хворими. Намагайтеся не їздити з ним у міському транспорті, особливо в період спалахів цих захворювань, уникайте людних місць. Якщо занедужав хто-небудь зі членів родини, ізолюйте його. Спеціальні дослідження показали, що навіть така проста міра, як ширма, завіска в постелі хворого, більш ніж удвічі знижує ризик зараження навколишніх.

Температура повітря в приміщенні, де перебуває дитина, +20оС — +18оС градусів.
 

Повітряна ванна - 10-15 хвилин. Дитина рухається, бігає; одягнений у трусики, майку з короткими рукавами, капці на босу ногу або короткі шкарпетки. Частина часу (6-7 хвилин) приділяється на гімнастичні вправи з наведеного комплексу.

Умивання водою, температура якої з +28оС градусів знижується під кінець року загартовування влітку до +18оС, узимку до +20оС. Діти старше двох років миють обличчя, шию, руки до ліктя, старше трьох — верхню частину грудей і руки вище ліктя. Первісна температура води для дітей старше трьох років теж +28оС, а мінімальна влітку +16оС, узимку + 18оС градусів.

Денний сон улітку на свіжому повітрі, узимку — у добре провітреній кімнаті при температурі +16оС — +15оС градусів. Прогулянка два рази на день при температурі до –15оС тривалістю від 1—1,5 години до 2—3 годин. У літню пору сонячні ванни від 5-6 до 8-10 хвилин два-три рази на день; перебування на свіжому повітрі й у тіні необмежено.

Контрастне обливання ніг стіп і нижньої третини гомілок — водою, температура якої +38оС, потім +28оС і знову +38оС градусів (перед денним сном). Улітку можна замінити цю процедуру обливанням ніг після прогулянки з поступовим (кожні 5-7 днів на 1 градус) зниженням температури води з +28оС до +18оС градусів, дітям старше трьох років — до +16оС градусів.
Полоскання рота (діти двох-чотирьох років), горла (діти старше чотирьох років) кип'яченою водою кімнатної температури з додаванням настою ромашки або шавлії два рази з зранку і ввечері. На кожне полоскання використається близько 1/3 склянки води.
 

Загартування в домашніх умовах

Одна з ведучих мер боротьби з респіраторними інфекціями-загартовування, про що всі батьки, звичайно, чули і читали не раз. Однак до загартування багато хто відносяться скептично, тому що загартувати дитини пробували - і нічого не виходило.

Але в оздоровчих групах виходить! І не тільки тому, що загартовування тут проводять систематично, поступово, методично, не опускаючи рук через перші невдачі, але і тому, що поєднують його зі строгим і точним дотриманням режиму дня. Чи досяжне це в домашніх умовах? Безсумнівно! І перше, що повинні зробити батьки, переглянути домашній побут і уклад, свої звички, навіть стиль взаємин у родині.

Дитині необхідний спокійний, доброзичливий психологічний клімат. Який тут зв'язок з респіраторними інфекціями? Запевняю вас, цілком реальний. Сварки, лайки в присутності дитини сприяють виникненню в нього неврозу, це істотно знижує захисні можливості дитячого організму.

Удар по здоров'ю дитини наносять і шкідливі звички батьків. Доведено, що діти курящих батьків і матерів хворіють бронхолегенічними захворюваннями набагато частіше, ніж діти некурящих. І якщо дорослі курці відмовляться від цигарок, це буде благом і для них самих, і для дитини.

Дуже важливий і загальний розпорядок життя. На жаль, у багатьох родинах, особливо молодих, зневажають режимом, а це неминуче йде на шкоду дитині.

За нашими спостереженнями, діти, що відвідують дошкільні установи, найчастіше занедужують після вихідних і святкових днів. І трапляється це тому, що вдома дитина не забезпечена режимом, до якого він звик, на який настроївся в дитячому саду: увечері укладають спати пізніше, скасовують денний сон, прогулянку заміняють іграми вдома, дозволяють скільки завгодно дивитися телепередачі, перегодовують насолодами. Все це негативно позначається на незміцнілому дитячому організмі, розладжує функції всіх його органів і систем, неминуче послабляючи тим самим і захисні механізми.
Домашній режим дитини повинен бути продовженням режиму дитячої установи, а якщо в дитячий сад маля не ходить, то вдома йому необхідний відповідному віку і чітко дотримуватись розпорядку дня. Без цього важко очікувати успіху від загартовування.