Практичного психолога в закладі немає.

"Пісочна терапія з дітьми

в умовах інклюзивної освіти"

                Світ дитячих емоцій і відчуттів дуже крихкий, а соціальна  стиуація розвитку на сучасному етапі не завжди сприяє збереженню психічного благополуччя. Тому під час психологічного супроводу в рамках дошкільного навчального закладу необхідно викороистовувати технології, спрямовані на збереження здоров'я  та інноваційні елементи.

              З метою корекції поведінкових та емоційних розладів у дітей з обмеженими можливостями здоров'я використовують арт-терапію, музикотерапі, ігротерапію, казкотерапію, пісочну терапію тощо.

           Одним із методів, за допомогою якого можна навчити дітей взаємодіяти з однолітками, є метод пісочної терапії. Він дає змогу задовольнити базові потреби дитини і зняти напруження, отримати певний досвід взаємодії з іншими , у чомусь несхожими  дітьми, та прийняти одне одного. Це є однією з найважливіших складових  толерантного суспільства. Пісочна терапія допомогає визначити види взаємин у групі й корегувати їх.

Ігри спіском- одна з форм природної діяльності дитини

        Пісок- природній матеріал, дуже пластичний інструмент творчості. Він дозволяє  працювати з собою кожному, навіть тому, хто не володіє особливим художнім даром, хто боїться оцінюванн і відмовляється малювати. Пісок успішно вбирає в себе негативну енергію, складається із найменших піщинок, робота з яким активізує чутливі точки на кінчиках пальців і нервові закінчення на долонях, що позитивним чином впливає на роботу всіх внутрішніх систем людського організму. Робота з піском навчає людину терплячості.

            Створюючи композиції з піску, придумуючи різні історії, ми в найбільш органічній для дитини формі можемо передати їй наші  зта життєвий досвід, основи законів навколишнього світу. Отже, пропонуємо дитині побудувати власне соціальне середовище- свій світ. Програти, «прожити», вирішити проблеми (індивідуально) і навчити взаємодії з однолітками та прийняття одне одного (в групі).

             У грі з піском усе можливо. Програваючи проблемні ситуації за допомогою маленьких фігурок, створюючи картину з піску , дитина звільняється від напруження і підсвідомо знаходить для себе ті відповіді, які складно отримати від дорослих. А в дорослих з'являється унікальна можливість побачити внутрішній світ дитини І те, що в психології називається «тут і тепер», - у дитинстві просто спосіб життя, а впрограванні різних ситуацій  із героями пісочних ігор здійснюється перехід уявного в реальне і навпаки. Унікальність пісочної терапії  дає змогу робити видимим те, що не має словесних форм для свого відображення. Дитина не просто пропонує вихідіз ситуаціїї, а й реально проживає її за допомогою мініатюрних фігурок.

            Починаючи роботу з групою дітей, перш за все необхідно створити природну обстановку, в якій кожна дитина почувалася б комфортоно й захищено. Завдання мають відповідати можливостям усіх дітей (група може складатися з 2-4 осіб ), інструкція подається в казковій формі. Під час роботи ми заохочуємо фантазію і творчий підхід, виключаючи негативну оцінку дій, ідей, результатів.

           Перше групове заняттяможна почати з бесіди про відчуття: які бувають відчуття, як ми їх визначаємо. Потім розташувавши дітей біля піддону , запропонувати їм руками доторкнутися, повзаємодіяти з піском: «Що ви відчуваєте, торкаючись до піску?». Ця вправа стабілізує емоційний стан і має велике значення для розвитку психіки дитини.

              Разом із розвитком тактильної  й кінестетичної  чутливості та дрібної моторики, ми вчимо дітей прислухатися до себе і говорити про свої відчуття. Це, у свою чергу, сприяє розвитку мовлення, довільної уваги та пам'яті. А головне – дитина отримує перший досвід рефлексії(самоаналізу) , вчиться розуміти себета інших.

               Піддон із піском має обмежений розмір. Завдяки цьому діти можуть не лише відобразити свої переживання, але й досягти їхінтеграції та вступити в невербальну взаємодію з іншими учасниками гри.

                Перед початком побудови композиції проводиться бесіда про актуальний стан учасників групи. Потім психолог обирає напрям роботи в рамках пісочної терапії. Інструкції можуть бути аналогічними до проективних тестів або вільними: «Ви можете створити в пісочниці все, що захочете. Ви чарівники, які міндрують світом у пошуках місця, де ше не ступала ногоа людини. Там ви створюватимете свою казкову країну. Для цього  кожен  із вас може вибрати по 3 фігурки і дібрати до них будівлі, каміння, рослини, тварин, які житимуть у вашій країні».

                Коли діти доберуть фігурки, їм можна запропонувати створювати казкову країну одночасно, кожен на своїй ділянці пісочниці, намагаючись не заважати одне одному.

               Після закінчення створення композиції кожен розповідає про свою країну, про її мешканців. Потім слід запропонувати дітям подивитися на спільну картину, яка в них вийшла, та придумати спільну назву. Кожен пропонує свій варіант, але дітям необхідно домовитися й вибрати одну назву. Психолог запитує: «А як ці країни між собою житимуть? Подивіться, будь-ласка, чи дружать вони? Що для цього  необхідно?». 

                Після відповідей дітей психолог пропонує руками, без додаткових засобів,  зробити так, щоб взаємодії між цими країнами була легкою і простою. Кожен член групи на своїй території придумує  оптимальне, зручне для нього вирішення спільної проблеми взаємодії. У випадку «паралельної гри» важливо стимулювати в учасників групи бажання дізнатися про світ сусідів, будувати комунікації між територіями. Але робити це потрібно обережно.

                  Часто діти самі, поступово знайомлячись одне з одним, перетворюють «паралельну гру» на спільну. У будь- якому випадку, насильно, всупереч  бажанню дитини, втручатися в її казкову країну не варто. Є сенс якомога довше стежити за природною динамікою розвитку взаємодії в пісочниці. Коли ситуація вирішується, важливо відзначити, що саме співпраця стала запорукою успіху. Важливий елемент роботи з травматичним образом – створення в кінці заняття позитивного образу  або надання колишньому страхітливому образу смішного вигляду. Це і є вихід на позитивний життєстверджуючий рівень.

                  Для нас важливо простежити за тим, як діти проявляють себе у грі та контакті одне з одним. Ви побачите ще в пісочних іграх у дітей «включається» механізм природної регуляції ірової взаємодії. Діти отримують досвід самостійного вирішення конфліктів, спільного подолання труднощів, об'єднуються, вчаться слухати й чутиіншого. Так формується емпатія – здатність розуміти ближнього і співпереживати йому.

                  Розвиток толерантного  ставлення до людей з обмежиними можливостями здоров'я – це одне з пріорітетних завдань психолога в умовах інклюзивної освіти. Проблема дуже схожа на кам'яний м'яч: форма кулі візуально дуже знайомо кожному, але наповненість інша- м'яч кам'яний, відшліфований часом та долонями. І для того, щоб його хоч якось зрушити з місця, потрібно докласти багато зусиль. Отож, давайте почнемо будувати «свій світ» - адже все в наших руках.  Про це говорив Карл Гюстав Юнг: «Руки знають, як розплутати те над чим марно б'ється розум».