Вправи на розвиток мовного дихання
-
Піддування папірців: кальку або тоненький папір нарізати дрібненькими шматочками і запропонувати дитині дмухати на них.
-
Перекочування силою видихуваного повітря целулоїдної або ватної кульки на поверхні столу.
-
Задування свічки на відстані та надування бульбашок на воді (дитина дмухає з такою силою, щоб на поверхні води утворились бульбашки).
-
Пускання паперових та целулоїдних корабликів у мисці або у ванні з водою.
-
Гра «Дми на метелика». Дорослий виготовляє паперового метелика, прив'язує його до палиці, тримає у дитини над головою і пропонує дмухати на нього.
-
«На гойдалці». На горизонтальній нитці прикріплюють різнокольорові паперові фігурки ляльок, влаштовують «гойдалку» і малюк силою видихуваного повітря розгойдує їх.
Можна використати і такі вправи, як «рубання дров» з промовлянням на видиху «ух-ух», здування кульбаби на прогулянці «дід чи баба», надування кульок, дитячих гумових іграшок, прокочування олівців силою повітря та ін.
Під час цих вправ батькам треба слідкувати за правильним диханням дітей. В 3—4 роки тривалість видиху повинна забезпечувати вимову фрази в 2—З слова («один, два, три»), в 5—6 років — в 3—5 слів («один, два, три, чотири, п'ять»). Тривалість між видихом і новим вдихом повинна дорівнювати фразі «достатньо, ще раз». Ще до школи батькам слід навчити дитину правильно користуватись мовним диханням в активній мові; виробити уміння говорити плавно, короткою фразою на один видих.
Довжина фрази (речення) залежить від віку дитини. В 3—4 роки за один видих дитина може вимовити 2—4 слова («Ліда взяла ляльку»), в 5—6 років — 4—5 слів («Мишко взяв машину, м'яча і ведмедика»). Дорослим треба слідкувати за тим, щоб дитина не піднімала плечей, вдихувала через рот і ніс, не можна пропонувати їй «дихай сильніше», в такому випадку мовне дихання порушується.