Сонце гріє, сонце сяє — вся природа воскресає.
Весна ледачого не любить.
Весняний день рік годує.
А весняночка на весну каже: «Кидай сани, бери віз та поїдем по рогіз».
Весна багата водою.
Весна багата на квіти, а хліба в осені позичає.
Весна днем красна.
Весна — наші отець і мати: хто не посіє, не буде жати.
Проспиш весною — заплачеш зимою.
Весна красна квітками, а осінь пирогами.
Весна кличе в поле.
Весна не зима – не на піч, а в поле збирайся.
Весна – наша отець і мати: хто не посіє, не буде збирати.
У весняну погоду і смутний веселим буває.
У поле вирушай, козаче, вже весна соком плаче.
У березні вже щука-риба може хвостом лід розбити.
Березень березовим віником зиму вимітає, а весну в гості запрошує.
Березень у зими кожуха купив, а на третій день продав.
Март усіх місяців варт.
У березні не байдикуватимеш - восени і на зиму до столу матимеш.
У березні сім погод на дворі: сіє, віє, крутить, зверху ллє, знизу мете.
Від березневих дощів земля квітне.
Березень невірний: то сміється, то плаче.
Марцеві хвилі — сім змін на день.
Що марець не випече, то цвітень висіче.
Квітневий день рік годує.
Сон на зиму відклади, а діло в квітні зроби.
У квітні ластівка день починає, а соловей — кінчає.
У березні поскавчи, а в квітні пограй, то не їстимеш коровай.
Березневий дощ тішить квітень, а квітневий — людей.
Квітень — переплітень, бо переплітає трохи зими, трохи літа.
Квітень – з водою, а травень – з травою.
Травень ліси одягає – літа в гості чекає.
Май-розмай дощами нагадай.
Травневий дощ, як з грибами борщ.
У травні пня вбери, то красним буде.
Бува погода в май: худобі їсти дай, а сам на піч тікай.
Коли теплий і мокрий май, то росте жито, наче гай.
Травнева роса краще вівса.