Сонце блищить, а мороз тріщить.
Зимове сонце крізь плач сміється.
Зимова днина така: сюди — тень, туди — тень, та й минув день.
Літо запасає, а зима з'їдає.
Узимку літа не доженеш.
Що влітку відкладеш, то взимку, як знайдеш.
Страшна зима, як дров нема.
Зима літо з'їдає, хоч перед ним і тікає.
То сніг, то завірюха, бо вже зима коло вуха.
Багато снігу – багато хліба.
Зима без снігу – не буде хлібу.
Добрий той сніг, що вчасно ліг.
Зимою деньок, як комарів носок.

 

 

 

Прислів’я та приказки про Грудень

Грудень землю грудить і хату студить.
Грудень — не брат, а холоднеча — не сестра.
Смутний грудень, як прийде студень.
Грудень рік кінчає, а зиму починає.
Прийшов грудень, приніс студень.
У грудні сонце на літо, а зима на мороз повертають.
Сумний грудень і в свято, і в будень.

Прислів’я та приказки про Січень

Січень з груднем прощається, а на лютий очі косить.
Січи, не січи, коли я на печі.
У січні вночі панують сови та сичі.
Січень, наступає, мороз людей обнімає.
Січень січе та й морозить, а ґазда дрова з лісу возить.
Січень не так січе, як у вуха пече.

Прислів’я та приказки про Лютий

Лютий виганяє ковалів з гути.
Лютий - гострокутий.
Лютий — місяць вітрів і кривих шляхів.
Лютневі прикмети: метелиці та замети.
Як лютий не лютуй, а на весну брів не хмур.
Лютневий сніг за золото дорожчий.
Питає лютий, чи добре взутий.
У лютому зима вперше з весною зустрічається.
Лютий воду відпускає, а березень — підбирає.
Лютий лютує, та весні дорогу готує.
У лютому у дня більше світла, у ночі менше холоду.
Лютневий сніг весною пахне.