КЗДО КТ №295 КМР








Дід та баба

Жили собі дід та баба, та була в них курочка ряба. Знесла курочка яєчко.

  Дід бив — не розбив, баба била — била — не розбила.

  Миш-ка бігла, хвостиком зачепила, яєчко покотилося та й розбилося.

  Дід плаче, баба плаче, а курочка кудкудаче:

  — Не плач, діду, не плач, бабо, знесу вам яйце не просте, а золоте.